Розкажу казку

11.
– Наскільки я зрозуміла, ти знову можеш стати русалкою, як тільки захочеш.
– Ні, я не хочу. Я стану людиною. Але як заснути в тій клітці і зовсім без води ?
– Давай я намочу тобі простирадло і так тебе накрию. Може тобі так буде легше.
– Ой, дякую, тітко Ганно. Ти така добра, наче все життя русалкою була.
– Бог милував, не була.

Наступного дня Хейла упросила Ганну, аби відпустила її подивитися, як рибалки
збираються в море виходити. Ганна відпустила, наказуючи, аби Хейла ні з ким не розмов-
ляла.
– Ти ще не все знаєш, Хейло. Ти неодмінно заплутаєшся і скажеш щось не те.
– Я нічого нікому не буду казати. Я тільки подивлюся, чи нема там мого рибалки.

Вона побачила його відразу. Тоді вночі Хейла добре не роздивилася, який він. А
тепер вже побачила, що він високий, дужий, на голові кучері, що спадали йому на чоло,
він час від часу відкидав їх. Хейла все дивилася та й дивилася на нього. Раптом рибалка
здригнувся, очевидно, під її поглядом, потім підняв голову і побачив Хейлу. Покинув
роботу – і до неї.
– Дівчино … Ні, мені здалося. Я подумав, що ти – Хейла. Твої очі … зовсім такі, як
у неї. Але вона русалка, вона сиділа на скелі і співала.
– Отак співала ?

Пливіть, рибалки,
На голос мій.
Вам подарую
Серпанок мрій
Найкращих в світі.
І повні сіті.

– Дівчино, хто ти ?
– Я – це вона, а вона – це я. Я – Хейла.
– Але ж Хейла – русалка, сирена, що заманює рибалок своїми піснями, а потім їх губить.
– Ні, хлопче, це ти мене заманув у свою стихію. Я була русалкою, а тепер стала людиною.
– А навіщо ?
– Щоб бути з тобою.
– Так не цікаво. Краще б ти назавжди лишилася русалкою.
– Тоді б ми ніколи не були разом.
– Може.
– Андрію, – хтось покликав його. – Йди, бо вже зараз будемо рушати.
– Стривай, – притримала за руку. – Нікому не відривай моєї таємниці.
– Добре. Нікому.
І побіг до свого човна. А Хейла дивилася йому вслід і тихо шептала:
– Повні вам сіті.
І зробила легкий помах рукою.
Додому прибігла задихана і схвильована.
– Що з тобою, Хейло ? – занепокоїлася Ганна.
– Я бачила його.
– Кого, Хейло ? Кого ти бачила ? Хто так тебе налякав ?
– Ніхто мене не налякав. Я бачила його. Він тут.
– Скажи мені нарешті, Хейло, кого ти бачила ?
– Свого рибалку. Його зовуть Андрієм.

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

9 + 13 =