В ГОСТІ ОСІНЬ ЗАПРОШУ
Я сьогодні самотня-сама,
більшнікого зі мною нема.
В гості осінь запрошу,
і сумну, і хорошу.
Що вона мовчазна — то дарма.
Дощ чекає їїза вікном.
Ми удвох сидимо за столом.
Жовте листя гортаєм
і на ньомучитаєм
те, що роки писали пером.
Тихий спогад струною бринить.
Запече щось, а щось заболить.
Заспіваєм, заплачем,
ворогам зло пробачим.
Може й нам колись Бог щось простить.
Мій сьогодні мовчить телефон.
Добрий настрій — то мій камертон.
Осінь сумно мовчала.
Я її проводжала
на холодний і мокрий балкон.

КУПИ МЕНІ ОСІННІ КВІТИ

Ти купи мені осінні квіти,
Дай мені востаннє зацвісти.
Вже пожовкле листя ронять віти.
Ти мене до осені пусти.
З нею подружилися ми здавна,
Хоч вона сумна чомусь, як я.
Та вона така до болю славна,
І моя, до розпачу моя.
Те, що народилося весною,
Мабуть, дозріває восени.
В квітні ми зустрілися з тобою –
В листопаді поєднались ми.
Про любов не треба говорити,
Про любов ти краще заспівай.
І мені сумні осінні квіти
Купувати ти не забувай.
В тебе я закохана ще й досі,
Хоч у мене в косах сивина.
Ходить під вікном самотня осінь,
Лагідна, заплакана й сумна.