Сік дикої груші

2.
Що не встала вранці.
Сяк-так вмилася,
Води напилася –
Та й ну курей годувати,
Та й ну курчат доглядати.
Вже й картопля вариться,
А Оксана з котом свариться:
— Вже сонце високо,
Вставай, лежибоко.
Кіт на ту образу
Зафучав відразу,
Розсердивсь не на жарти.
— Чи ж я того вартий?
Я всю ніч мишей ловив,
Пес Бровко мене хвалив.
А ти собі спала,
Як розкішна пава,
З-під ковдри не вилазила
Ще й мене образила.
— Ну не сердься, котику.
Зваримо картопельку,
Молока тобі наллю,
Я ж тебе таки люблю.
До мишей ти мастак.
Я сказала просто так.
Завтра встану зраненька,
Ще раніше ніж ненька,
Щоб кури не кричали,
Щоб курчата не пищали.
Щоб бачила мама,
Яка я слухняна,
Щоб бачила ненька,
Яка я спритненька.

У малої Оксанки канікули.
Їй по-справжньому й бавитись ніколи.
Треба мамі принести з криниці
Прохолодної вранці водиці,
Кроленятам травички нарвати,
На подвір”ї і в хаті прибрати.
Щоб сказала про неї родина:
— Ой, яка роботяща дитина.
Щоб сказали добрі люди:
— Господиня з неї буде.
Що маленька — то пусте:
Неодмінно підросте.
Посміхнеться люба неня:
— Ну й хороша доня в мене!
І слухняна, й гарно вчиться,
І в роботі помічниця.

КУРЧА
Малому курчаті
хотілось кричати,
бо вони забрело,
де ще досі не було.
Тут — росте травиця,
там — біжить лисиця.
Страшно малому.
Йому б додому.
Курча заблукало,
дороги не знало.
А в кого спитати,
де його мати?
Біжить квочка-мати
курчатко шукати,
біжить півень-тато
курча рятувати.
Лисицю прогнали,
траву розгортали.
Такому малому
не можна самому.
Іди додому.

ЛЯЛЬКА ЗАХВОРІЛА

Плакала маленька Іра:
в неї лялька захворіла.
Слізок стримати не може:
хто їй, бідній, допоможе?
Вже хотіла викликати
їй „швидку” — спинила мати.
— Ляльці тій не до лікарні,
а до гарної лялькарні.
Дві лялькарки у лялькарні
запитали, як в лікарні:
— що у ляльки заболіло?
Розкажіть нам зрозуміло.
— Ой, болять у неї ніжки,
ручки і голівка трішки.
— Не турбуйтесь, днів за два
буде лялька, як жива.
— Ви ж її тут доглядайте,
наніч пледом накривайте.
Лялька холоду боїться,
їй аби не простудиться.
Дві лялькарки — наче феї.
Тільки як вона засне,
як не буде біля неї
мого котика й мене?

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

eleven + 20 =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.