Сік дикої груші

У МАТУСІ

У матусі на обрусі
непочата ще хлібина.
І зібралась у матусі
за столом уся родина.
Діти, правнуки і внуки
розмовляють вельми жваво.
У матусі добрі руки,
очі дивляться ласкаво.
Добре дітям у матусі,
добре внукам у бабусі.
І стоять всілякі страви
на святочному обрусі.
Знає мама таємницю:
що і як робити треба.
Все у мами, як годиться.
За вікном сніжиться небо.
А мороз шибки мережить,
щось шепне зима морозу.
Вип’єм чарку, як належить,
не пропити б тільки розум.
Внучці — теплий коровайчик,
правнучці — шкарпетки теплі.
І стриба веселий чайчик
у малесенької Теклі.
— Я спекла тобі калачик, –
каже внукові малому.
— Ти чого, Васильку, плачеш?
— Бо не хочу йти додому.
Ми розійдемось від мами,
їй нічого не сказавши.
Запанує мир між нами,
від сьогодні і назавше.
Ходить сон понад ярами,
по засніженім селі…
Хай здорові будуть мами,
всі матусі на землі.

ЗИМА — ЯК ЗИМА

Розпустила зима сніговиці.
Теплу шапку бери й рукавиці.
Ні про що не питай у зими.
Що для неї беззахисні ми?
А зима собі своє ворожить,
та нехай тебе це не тривожить.
Випліта зима холодну казку.
Не надійся на її підказку.
Бо зима — як зима,
їй зупину нема:
захурделить, закрутить, завіє.
Ні стежок, ні доріг,
лиш заметами сніг,
замерзають всі задуми, мрії.

Не втомилась і не спочиває,
силу влади в собі почуває.
Тільки ти не забудь, пам’ятай:
ні про що у зими не питай.
У синоптиків свої прогнози,
у зими порадники — морози.
То з вітрами в полі бенкетує,
то з морозом у селі лютує.
Бо зима — як зима,
їй зупину нема.
А весна не спішить, забарилась.
Чи в зеленім вінку
десь кружляє в танку,
чи в дзеркальнільоди задивилась…

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

4 × 5 =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.