Сік дикої груші

ОБІД КОСАРЯМ

Червень сіно косив,
липня в гості просив:
— Ходи, липню, мені
покосити ячмені.
А ячмінь уродив
так, що всім догодив.
Косарі клепали коси,
з ячменів збивали роси.
Дивувались діди:
— Косар з липня хоч куди!
Не вженешся за ним,
молодим та ставним.
А Яринка й її дід
косарям несуть обід.
Страву добру і нехитру:
борщ, вареників макітру,
печеного індика
та ще глечик молока.
Косарики обід їли,
господиню все хвалили,
бо обід був до смаку.
— Хто ж нам послугу таку
безкорисно так зробив?
Хто обід цей варив?
— Моя мама готувала,
а я їй допомагала.
І дідусь не дармував:
для нас дрова рубав,
і воду носив,
і тісто місив.
А котик Мурко
стеріг молоко.
— Дуже ніколи мені,
завантажені всі дні,
але виберу час
й зайду в гості до Вас.
З пригодами смішними,
з гостинцями смачними:
з суницями, з малиною,
з червоною калиною
і з солодкими грушками
для Вашої мами.

ДЕСЕРТ

(Байка)

У мишачому царстві на помості
і бігання, і порання, і шум.
Сьогодні миші до кота йдуть в гості.
Кому б таке могло прийти на ум?
Весь день сиділа молодь в перукарні,
і суперечки пристрасні велись.
А старші знали, що вони й так гарні.
Навіщо їм ті зачіски здались?
Сьогодні честь їм випала велика.
Нема і сліду від проблем сумних.
Казали, ніби кіт їх сам покликав.
Бо що за день народження без них?
Стрибала молодь, старші дивувались:
часи змінились? Чи коти не ті?..
А дві найстарші миші заховались
і плакали собі на самоті.
Бо їх ніхто не слухав. Так благали,
щоб віри не йняли отим котам.
Та молоді собі з них кепкували,
загнали в закут, щоб сиділи там.
„Ну ті старі! Такі вже несучасні!
Й малому ясно: що там ті коти?
У нас тепер амбіції є власні,
з котами скоро будемо на „ти”.
Бо ми такі! Нові й розумні миші!
Набачились чимало всяких див.
Вже в офісах свої ми маєм ніші,
а дехто й по комп”ютеру ходив!
Для нас тепер всі знято заборони,
на те, щоб говорити — поготів.
Хто знає, може, у новім сезоні
почнемо полювання на котів”.
Не знали миші. Звідки їм знати?
Якби знаття, пропав би весь концерт.
А кіт хотів всіх друзів здивувати:
й живих мешей подати на десерт.
Тут висновки такі, звичайні й прості,
і зовсім зрозуміла думка та:
коли ти миша, то не йди у гості
до хитрого і спритного кота.

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

1 × one =