Сік дикої груші

ЧЕБРЕЦЕВИЙ СМУТОК

Чебрецевий смуток
Наспівала мати,
Чебрецеву долю
Дарувала нам.
Що без вас робити –
Мусите ви знати.
Що без вас робити
Дочкам і синам?
І затріпотіли
Десь пташині крила,
Обізвалась мати
Вітром в вишині:
— Передайте дітям
Все, що вас навчила,
Заспівайте внукам
Всі мої пісні.
Повернулись діти
В чебрецеву хату,
Повернулись внуки,
Сіли за столом.
Як же добре, мамо,
Як же добре, тату,
Що навчили всіх нас
Тішитись добром.
Залетіла мати
Ластівкою в хату,
І лелека-тато
Знявся на крилі.
— Як же добре, діти,
Що мої внучата
Не знялися в вирій
З рідної землі.

ДОЛІ

Я дякую примхливій долі,
Що посила вона мені
Не тільки прикрощі та болі,
Але й щасливі ясні дні.
А ще їй дякую, що душу
Ніяка заздрість не пече.
Чого не маю, то й не мушу.
А може й буду мати ще.
Чужої слави не приймаю
І ворогам за зло не мщу.
Любов чужу не переймаю,
Але й свою не відпущу.

Найкращий вірш мій ще напишеться

Ще найкращий вірш мій не написаний
і найкраща пісня не доспівана.
Білий світ, дощами заколисаний,
теплим вітром вся земля овіяна.
І травина кожна сонцем тішиться,
плід кожніський соком наливається…
І найкращий вірш мій ще напишеться,
і найкраща пісня доспіваться.
Білий світ, вітрами заколисаний,
літо землю застеля покосами.
Ще найкращий вірш мій не написаний,
я його знайду у своїй осені.
Тільки, Боже, дай мені омитися
від людської скверни і спокуси,
дай мені з джерел твоїх напитися
і допоможи мені, Ісусе…

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

five × four =