ЛЮБОВІ ВСЕ ЩЕ НЕ ЗРІКАЮСЯ

— Вгамуйся вже. Не треба про любов.
Вже сивина. Сміятись будуть внуки.
Не можу я зректись тієї муки,
і серце шаленіє знов і знов.
Безсиліє і шаленіє знову,
коли весна стає на мій поріг.
І серце затіва з весною змову,
і соловейко вік мій переміг.
Мій чоловік всміхається поблажливо,
а дехто може пхикає зневажливо:
— Подумать тільки! Вже така стара!
Я розумію, що давно пора,
а от не можу, чесно вам зізнаюся:
люблю і млію, і грішу, і каюся,
хоч не тілесно, в помислахлюблю.
Кого? То, може, молодість свою,
але любові все ще не зрікаюся.

ЗОРЯ ЛЮБОВІ

Коли зима пливе над світом,
стежки засніжить у саду,
до тебе я весняним цвітом
з далеких споминів прийду.
І залуна пташиний щебет
і ніжна пісня жайворів,
а я із споминів до тебе
прийду під шелест яворів.
У кожній пісні, в кожнім слові,
щоб серця пломінь не погас,
нехай живе зоря любові,
допоки ми і після нас.

ЦВІТЕ ЧЕРЕМХА

(Черемхове танго)

Черемхова печаль…
Найперший біль чи зрада.
У розпачі вона
Пахтить на цілий світ.
Ще мить — і облетить
Черемхова принада,
Ще мить — і опаде
Черемхи білий цвіт.

Цвіте черемха.
Цвіте черемха біла-біла.
Замовкли в диві,
Здається, навіть солов”ї.
Цвіте черемха,
Вона весь світ заполонила,
І всі вдихають
Солодкі пахощі її.

Ті пахощі її —
Солодкий гріх спокуси,
Дурманить і п’янить,
Всевладна та ясна.
А хто ще не кохав,
Той покохати мусить.
На те вонаі є,
Черемхова весна.

Цвіте черемха.
Вона стоїть, як наречена.
Цвіте черемха,
Заполонила цілий світ.
Цвіте черемха,
Цвіте для тебе і для мене,
Одна-єдина
З давно минулих наших літ.