НЕ ХОДІТЬ,ХЛОПЦІ…

(З містерій).

Не ходіть, хлопці,
вночі у поле,
бо там у полі
дівчата голі.
Дівчата босі
у чистих росах.
Збирають роси,
змивають коси.
У місяці купаються,
ще й у вітру питаються:
— Чи гарні ми?
— Чи примарні ми?
Ой, гарні, гарні.
Надії марні.
Розвіюють хмари,
все шукають пари.
А їхня врода –
для хлопців шкода.
Бо то не просто
собі дівчата.
Ой, краще вам їх
не зустрічати.
То не дівчата –
то чарівниці.
Нехай нікому
і не присниться.
Кому присниться,
той все покине –
за нею злине,
за неї згине.

ДЕНЬ МИНУВ

Ще один день минув
знахідкою доброю.
Він рукою втомлено махнув
мені з-за обрію.
І об зірку — дзелень!
Ще один день
мого життя —
без вороття.
Ще мені гукнув: — тепер мене
вже ніхто не наздожене!
І засміявся останнім блиском.
І здавалось: він зовсім близько.
День покликав зорю вечорову
знову.
Я гукнула йому: — постій!
Та він вже зник.
Це був день зовсім простий,
як простелений мамин рушник.
А завтра настане день новий,
і знову мине,
і ніхто його не поверне
і не дожене.
Так спливає життя,
життя минає.
І куди воно йде, того
ніхто не знає.

ДОРОГА

Дорога спить. Втомилась від машин.
Ну дайте відпочити хоч годину.
Вона вже знемагає від бензину,
Від гуркоту, від шамкотіння шин.
Дорога протягнулась і дріма,
Допоки ніч і ще машин нема.