3.
А дурному так і треба:
Як не любий, то й не лізь!
Тут квасоля закричала:
— Без квасолі й борщ — не борщ.
Суперечка б ще тривала,
Та густий почався дощ.
На город прийшла Федора
З величезним фартушком.
Добре те, що не з мішком.
— Ну,з мішком — то ще заскоро.
Назбирала грушок
І поклала в фартушок.
І картоплі, і морквину,
Невеличку цибулину,
Трохи кропу і петрушки
І сказала: — це для юшки.
Для салату — огірків,
А у борщик — буряків.
Всі ви гарні уродились.
Ви,либонь, пересварились?
Я люблю, щоб на городі
Всі жили у мирі й згоді.
Якби ми вас не любили,
То нізащо б не садили!
Є у всіх вас добра слава:
Найсмачніша жодна страва
Не обходиться без вас.
Ще й на зиму про запас,
Як на те приходить час,
Люди звозять вас у пору
Чи до льоху, чи в комору.
Як же взимку нам без вас?
Тож усі ви не сваріться,
А гарненько помиріться.
Доглядати ми вас будем,
Ви ж ростіть на радість людям.

ЖИТТЯ

Спитало в мами лагідне дитя:
— Скажи, матусю, що таке життя?
Це квітка, що сьогодні я зірвав?
Це соловей, що гарно так співав?
Це яблуко, що впало у траву?
І ти живеш, матусю, й я живу…
Сказала мати: — Ти такий малий,
А вже таке питаєш, сину мій.
І я колись питала в мами теж.
Колись і сам до того доростеш.
Життя прожить — не поле перейти.
В житті буває сонячно і хмарно.
І кожен день, що проживеш намарно,
На віки втратиш і загубиш ти.