До побачення, школо!І.

Останній дзвінок.

Продзвени, дзвіночку-чарівниче,
подаруй мелодію для нас,
бо не всіх ти з вересня покличеш
у веселий, безтурботний клас.
Простелились у життя дороги
нашим дорогим випускникам.
Подаруй надії і тривоги,
дужу силу молодим рукам.
Задзвони, нехай шкільні пороги
їм під ноги ляжуть на останок,
кожному — щасливої дороги!
Кожному — схід сонця і світанок.
II.
До побачення, школо!
Дитинство скінчилося наше,
скінчилися дні золоті.
І друзі, молодші і старші
бажають нам щастя в житті.

Приспів:
До побачення, рідна школо,
не забудем тебе ніколи
у промінні ясному зорі,
твої друзі, твої школярі.

Здається, з тобою недавно
спішили на перший урок.
І ось продзвенів невблаганно
в житті наш останній дзвінок.

Приспів:

Ростуть нам молодші на зміну,
у кожного мрії ясні.
Ми прийдем сюди неодмінно,
щоб роки згадати шкільні.
Приспів:
III.
Роздуми.
Нашій школі вже чимало років.
Скільки ж то тут вчилось поколінь!
Скільки перших і бентежних кроків,
знахідок і втрат, палких горінь…
Вчителько, розумна, сивокоса,
вчителю суворий і стрімкий,
Ваші ранки, викупані в росах,
на шкільні поділені дзвінки.
У шаленім нашім сьогоденні,
серед пильних і нагальних справ
кожен з Вас в труді неоціненнім
на шкільному вівтарі згорав.
В помислах – сучасне і майбутнє,
ну, а школа – Ваш квітучий сад.
Хай благословляться Ваші будні,
бо у Вас чомусь так мало свят!

IV.
До вчителів.
Вчителі, і юні, і вже сиві,
в кожного залюблені із нас,
хочемо, щоб Ви були щасливі,
щоб Ви мали сили про запас.
Зичимо Вам всім багатоліття,
хай не шкодить Вам безжальний час.
Хай Вас прикрашає, мов суцвіття,
кожен Вами виплеканий клас.
Ви в серця приймали наші долі,
наші незахищені світи.
І по Вашім задумі і волі
кожен з нас сягає висоти.
Летимо! Злітаємо у вирій!
Летимо з дитинства, весь наш клас.
У молитві, у молитві щирій
Господа благатимем за Вас.
V.
Молитва.
Отче наш, що єси на небі !
Благослови нашу рідну школу,
наших батьків, наших вчителів,
що вчили нас добру і порядності,
що вчили нас любити свій край, свою землю і тебе, Господи!
Нехай ніколи їм не буде соромно за нас. Нехай ніколи не проллється їхня сльоза,
що вчинили ми в житті якось на так.
Обережи, Господи, батьків і вчителів наших від лихих людей і всякої скверни і
пошли їм сили і здоров’я на многії літа!
VI.
Прощальний вальс.
(Випускникам)
Ви самі ще не знаєте, хто ви,
вас чекають тернисті дороги.
Ви сьогодні злетіти готові —
до побачення, рідні пороги!
Схилились каштани у тузі,
сумує за Вами ваш клас.
Ви не учні мої, а друзі.
Ну як же я буду без Вас?
З вами свята вітали і будні,
і турботи свої, і проблеми.
І злилося минуле й майбутнє
у життєві складні теореми.
Журитися з Вами й радіти,
я вірю, ще буду не раз…
Ви не учні мої, а діти.
Ну як же я буду без Вас?
Кожна гілочка шле Вам вітання,
Вас чекає тут кожна стежина.
Дайте руки мені на прощання —
та розлука в житті не єдина.
Приходьте сюди неодмінно
згадати прощальний свій вальс…
Інші учні прийдуть на зміну,
мені ж бракуватиме Вас.

VII.
Побажання.
У росяне світання
щасливих Вам доріг!
І щастя, і кохання
щоб кожен з Вас беріг.
Дівчата, як царівни,
і лицарі чарівні,
хай випускного свята вальс
лунає все життя для Вас.

Хай Вас не лякають дороги тернисті,
будьте і серцем, і розумом чисті,
колосом повним в широкому полі,
синами і доньками доброї долі!
Сил і наснаг Вам, світлих ідей
і хай щастить Вам на добрих людей.