КОЛЬОРИ
(для дітей і про діией)

КОЛЬОРИ

Усе на світі має кольори.
Трава зелена і блакитне небо,
Русявий чубчик на голівці в тебе,
Жовтаве сонце дивиться згори.
Сріблясті павутинки восени,
Багряне листя і червоні ружі,
Бувають навіть кольорові сни,
У молодих. А у старих … не дуже …
У чорний колір вбралася печаль,
Розлука одягнула колір жовтий.
Куди б не їхав і куди б не йшов ти,
Скрізь за тобою сивий мамин жаль.
Тривога має колір сивини,
А щастя всяких кольорів буває.
Усе на світі має кольори,
Лише байдужість кольору не має.
І що ти там мені не говори
Про будні і про ювілейні дати,
Усе на світі має кольори.
Ти мусиш те, дитино, пам”ятати.

ТАЄМНИЦЯ
(внучці Юлі)

У моєї внучки
є вже таємниця,
бо з її кишеньки
стала цукерниця.
Заховала цукру
грудочки маленькі
дівчинка на потім
у свої кишеньки.
Здивувався тато,
здивувалась мама:
звідки у дитини
платтячко у плямах ?
– Пляма ця від меду,
друга – від малини,
а оця, найбільша, –
від ягід калини.
Каже мама доні:
– Треба вже попрати.
Хто ж таку бруднулю
Буде поважати ?
Мама плаття в воду –
доня заридала,
бо вона забула,
а тепер згадала.
– Що з тобою, доню ?
Йди собі та й бався.
– Разом з моїм платтям
цукор мій поправся.

МУХА

Це було дуже давно.
Влетіла до хати в вікно
Велика муха – пльоткарка та брехуха.
Летіла та гуділа,
Ніби до всього їй діло.
– У господаря віз без коліс.
А Максимко на грушу заліз.
Сусідські кури у шкоді
На нашому городі.
Господиня ноги мила,
Курку набила,
Глечик розбила.
У господаря коса неклепана,
А ще в нього сапа негострена.
Раптом хтось загукав: – Ось вона !
Хлоп – і мухи нема,
Щоб не кричала дарма.
А може б і досі жила,
Якби мудріша була.