Таїна

ВИГАДКА ПРО СЛОНА

В іграшковім магазині –
Це не казка і не сон –
На оновленій вітрині
Сумував великий слон.
Діти ляльку купували,
Гарні м”ячики й авто,
А його не помічали,
З ним не бавився ніхто.
Чи такий він вже негарний ?
Чи занадто дорогий ?
Та його надії марні:
Не купують – хоч ти згинь !
Він благає, він кричить,
Мовчки, ні до кого:
– Ви купіть мене, купіть,
Гарного такого.
Раптом дівчинка одна
В маминій хустині:
– Покажіть мені слона,
Того, що в вітрині.
Ти чого такий сумний ? –
Лагідно питає.
– Був би ти сьогодні мій,
Та грошей немає.
Почекай до коляди.
Грошей дозбираю –
Знову я прийду сюди –
І тебе придбаю.
Вже літають за вікном
Радісні сніжинки.
Вже ось-ось перед Різдвом
Спалахнуть ялинки.
Скоро буде у слона
Господиня мила.
Не забула б лиш вона
І його б купила.
Тут бабуся в магазин
Двері відчиняє.
– Хочу внукові купити
Щось до Миколая.
– Ну купіть слона йому, –
Продавщиця радить.
Слон розкішний. Будь-кому
Зовсім не завадить.
Слон заледве не кричить:
– Я не продаюся.
Якщо чесно, то хлоп”ят
Я чомусь боюся.
Хто ще знає, чи мене

2.
Буде він любити.
Хто це знає, що мені
Може він зробити.
Почекаю я, коли
Спалахне ялинка
І за мною прибіжить
Дівчинка Яринка.
– А якщо не прибіжить ? –
Мавпочка спитала.
– В магазині будеш жить.
В тому втіхи мало.
Як не знайдеться нікого,
Щоб тебе купити,
В кілька раз тебе, дурного,
Можуть уцінити.
А вже потім вибачай
І не ображайся:
На смітник тебе – і край.
Краще продавайся.
– Цить лишень, – гукає хтось.
– Всім уже набридло.
І якби хоч путнє щось,
А то якесь мавпидло !
Звідкіля воно взялось,
Зле таке й недобре ?
Як в халепу вскочить хтось,
То воно й хоробре.
Щось таке … Ні птах, ні звір.
Так собі – невдаха.
Зараз викину надвір
Без жалю і страху.
І чого ото воно
Дуже задається ?
Вже живе тут так давно,
А не продається.
Не чіпляйся до слона,
Вже тебе просили.
Дай їй, слоню, стусана
З усієї сили.
Щоб злетіла на підлогу,
Ніби ненароком.
Отоді її уцінять
Із вибитим оком.
– Ти, ведмедику, правий.
Але нащо бійки ?
Хочеш – плач, а хочеш – вий –
Не дадуть й копійки.
Добре ще, що люди нас
Не можуть почути.
Потерпімо якийсь час.
Все ще може бути.
А ти, слоню, молодець.

3.
Буде все, як треба.
Неодмінно покупець
Знайдеться й для тебе.
А тепер ми всі отут
Маємо мороку:
Готуватись треба нам
До Нового року.
Бо ляльки собі – ля-ля, –
Справи в них сердечні,
Ну, а нам не можна так –
Ми таки статечні.
– Це ти, вовчику, загнув,
Бо на маскараді,
Хто б в житті яким не був,
Веселитись раді.

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

fourteen − 3 =