Таїна

ВІРШ ДЛЯ РОЗРАДИ

Болить. Я знаю. Довго ще болітиме.
А може й так, що аж до схилу літ.
Омиється душа струмками літніми.
Але не змиє цей глибокий слід.
Так не пектиме, але й не забудеться.
Роки пливтимуть, як стрімка вода.
Щось збудеться, а щось так і не збудеться,
Та ти ще довго будеш молода.
Нічого тут Тобі не можна радити.
Сама вирішуй. Тільки пам”ятай:
Хто зрадив раз, той вдруге може зрадити,
тому ніколи зради не прощай.
Ще буде в тебе і пісень, і музики,
ще будуть в тебе і щасливі дні.
А спогади зав”яже час у вузлики
і повкладає у душі на дні.
Душа болить, коханням розтривожена,
і біль отой здолати мусиш ти.
І пам”ятай: калина приморожена
солодшає, позбувшись гіркоти.
Ти помолись на образи Софіївські –
вони зазнали всього на віку.
Ще будуть роси на каштанах київських
і на твоїм весільному вінку.

 

ЗАПИТАЙ ПРО МЕНЕ

Запитай про мене
У моєї зірки,
І вона розкаже,
Де мене шукати.
Прийдеш до криниці,
Станеш на узгірку –
Я тебе побачу
Із своєї хати.
Я тебе побачу –
Ніжно посміхнуся,
Подарую сонце,
Подарую квітень
І у сни юначі
Тихо закрадуся.
Хай для мене з неба
Зірка моя світить.
Ясна моя зірка,
Що на весну схожа.
Часом я на неї
Цілу ніч дивлюся.
Та вона в любові
Нам не допоможе.
Я за нас з тобою
Богу помолюся.

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

16 − thirteen =