Сік дикої груші 2010 рік

СИНЯ ХВИЛЯ

 

Синя хвиля, синя хвиля

Берег мила, в берег била.

Синю хвилю, синю хвилю

Буйний вітер підганяв.

Чи моя у тім провина,

Що тебе я полюбила ?

Чи твоя у тім провина,

Що мене ти покохав ?

 

 

В синю хвилю, в синю хвилю

Кину смуток свій і горе,

Синій хвилі, синій хвилі

Я печаль свою віддам.

Хай несе вона в тумани,

У глибоке синє море,

А надії веселкові

Я залишу тільки нам.

 

 

Синя хвиля, синя хвиля

Берег мила, в берег била

І мені шептала тихо:

„Ти не вір йому, не вір”.

Та я слухати не хочу,

Всю любов свою дівочу

Я віддам за дужі руки,

За орлиний щедрий зір.

 

 

Я зречуся свого дому,

Я піду за небокраї,

По дорогах, по стежинах –

Лячно й думати самій.

І якщо мене Всевишній

За цей гріх не покарає,

Буду я твоя єдина,

Будеш ти єдиний мій.

 

 

ЛЮБОВІ ВСЕ ЩЕ НЕ ЗРІКАЮСЯ

 

– Вгамуйся вже. Не треба про любов.

Вже сивина. Сміятись будуть внуки.

Не можу я зректись тієї муки,

і серце шаленіє знов і знов.

Безсиліє і шаленіє знову,

коли весна стає на мій поріг.

І серце затіва з весною змову,

і соловейко вік мій переміг.

Мій чоловік всміхається поблажливо,

а дехто може пхикає зневажливо:

– Подумать тільки ! Вже така стара !

Я розумію, що давно пора,

а от не можу, чесно вам зізнаюся:

люблю і млію, і грішу, і каюся,

хоч не тілесно, в помислах  люблю.

Кого ? То, може, молодість свою,

але любові все ще не зрікаюся.

 

 

ЗОРЯ ЛЮБОВІ

 

Коли зима пливе над світом,

стежки засніжить у саду,

до тебе я весняним цвітом

з далеких споминів прийду.

І залуна пташиний щебет

і ніжна пісня жайворів,

а я із споминів до тебе

прийду під шелест яворів.

У кожній пісні, в кожнім слові,

щоб серця пломінь не погас,

нехай живе зоря любові,

допоки ми і після нас.

 

 

ЦВІТЕ ЧЕРЕМХА

 

(Черемхове танго)

 

 

Черемхова печаль …

Найперший біль чи зрада.

У розпачі вона

Пахтить на цілий світ.

Ще мить – і облетить

Черемхова принада,

Ще мить – і опаде

Черемхи білий цвіт.

 

 

Цвіте черемха.

Цвіте черемха біла-біла.

Замовкли в диві,

Здається, навіть солов”ї.

Цвіте черемха,

Вона весь світ заполонила,

І всі вдихають

Солодкі пахощі її.

 

 

Ті пахощі її –

Солодкий гріх спокуси,

Дурманить і п”янить,

Всевладна та ясна.

А хто ще не кохав,

Той покохати мусить.

На те вона  і є,

Черемхова весна.

 

 

Цвіте черемха.

Вона стоїть, як наречена.

Цвіте черемха,

Заполонила цілий світ.

Цвіте черемха,

Цвіте для тебе і для мене,

Одна-єдина

З давно минулих наших літ.

 

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

five × 2 =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.