Солоспів

КОЛИСАЛА ПТАШЕЧКА…

Колисала пташечка пташенят –
Загубила пір’ячко із крилят.
Підхопив те пір’ячко вітерець –
Кинув до Ганнусиних ворітець.
А Ганнуся пір’ячко підняла
І своїй матусенці подала.
– Подивись матусенько, – гомонить,
Яке гарне пір’ячко, аж горить,
Наче теє сонечко осяйне,
Може воно, матінко, чарівне?
Засміялась матінка до дочки:
– Годі тобі вірити в казочки,
Чарівного пір’ячка не бува:
Загубила пташечка – всі дива.
– Загубила?! Лелечко! – аж гука.
Певно вона пір’ячко те шука…
– Не хвилюйся, донечко, то пусте –
У пташини пір’ячко відросте.
Запитала дівчина і мене:
– Може воно все-таки чарівне?
Я їй посміхнулася: “Заховай!”
Вірить в казку дівчинка –
То ж нехай!..

ДО МАЛЕНЬКОЇ ЗОРЯНКИ

До маленької Зорянки
Прилетів горобчик зранку:
– Чік-чірік! Привіт, Зоряно!
Ти вже встала, а не рано?

Усміхнулася маленька:
– Ти і сам встаєш зраненька.
То чому б оце мені
Не почуть твої пісні?

І сказав їй горобець:
– Ти, Зорянко, молодець!
Маєш вдачу неледачу,
І розумна, як я бачу!

Хай же вчаться рученята
Мамі вдома помагати.
А за ті мої пісні
Дай поснідати мені!

В ТЕПЛОМУ ГНІЗДЕЧКУ

В теплому гніздечку
Сплять пташині діти.
Їм співає мама,
Їх колише вітер.

Просить пташка-ненька:
– Спіть, мої маленькі!
Люлі-люлі-люлі.
Чи вже всі поснули?

А старий вітрище
У сопілку свище:
– Хто нечемний, гу-гу-гуу,
Буде спати на снігу!

ДОБРИЙ ВІРШ

– Мамо, співай мені, мамо!
– Спи, я співати не вмію.
– Так не буває, я знаю.
Співають всі мами на світі.
Вмієш. Ти просто не хочеш.
– Спи, ну закрий свої очі.
– Я тільки плакати вмію.
– Щось заболіло у тебе?
– А пам’ятаєш, я плакав?
Ніжка боліла у мене.
Ти мені казку казала,
Гладила ніжку до ранку
І я заснув на світанку.

Мамо, ти ляж, ну будь ласка.
Я розкажу тобі казку
Про козенятко маленьке,
Про зайченятко сіреньке –
Це допоможе, я знаю.
Сидітиму я біля тебе,
І не засну аж до ранку.
– Спи, мій хороший… – І мама
Тихо вела колисанку,
Як тільки вміє співати мати.

Хочу, щоб кожна дитина
І, навіть, та, що не знає
Маминих слів і казок,
Щоб кожна дитина на світі
Мала свою колисанку…
І подобрішає світ…

ПРИЙШЛА У ГОСТІ ПІСЕНЬКА

А хлопчику Віталику
Прислав хтось пісню здалеку.
Прийшла вона і стала на поріг.
А хлопці всі дивуються:
Звідкіль це пісня чується,–
І відгадати з них ніхто не зміг.
Віталик усміхається:
Чомусь йому співається –
І сам не зна, для чого і чому.
А ті, хто чув ту пісеньку,
Зітхали ніч цілісіньку,
І заздрили, і заздрили йому.

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

17 − six =