Жила- як жила (поезія)

Жила- як жила (поезія)

Зміст

Про святе

Благослови

Поєднай мене з Україною

Бог подарував нам слово

Божого невидимого сина

Забудуть люди, що таке війна

Навчи нас, Ісусе

Народе мій розумний і великкий

Не покинь мене Божа мати

Нема у нас ні розкоші ні блиску

Отче всевладний і всесильний

Суди нас, Боже, та не Україну

У них є лазні

Як це було

Я буду

Якби мати не співала

Свята сьоза з очей Марії

Помилуй і не відвернись (молитва)

Забули люди про Христа

В моєму земному світі

Вона у посмішці дитини

Живуть вірші десь у просторі і часі

Життя моє це не так суттєво

Княгині Ользі

Неправда, що минаються поети

На моєму березі між трав

Подякую Богу

Може колись чиясь дитина

Заспівай мені бандуристе аудіо вставки до магніто альбому Лайоша Молнара «заспівай мені, бандуристе»

Пташина б’ється у клітці

Скажи, лірнику

 

Від батьківських воріт

 

Спогад про хату

Вечеря

Прощають матері

І сумує батьківська хата

На хвилях спогадів

Я іду закосичена й боса

Без вас, мамо

В моєму земному світі

Бо як без мене тут вона

Де же той віночок

Дихає свіжістю м’ята

Забуті співи

Сяє сонце з відчинених вікон

Материнська любов

Я прийшла додому

Мамині сьози гірчать полинами

Забуду мамин оберіг

Пробачте, мамо

 

Нотатки із циклу «кишенькова голова»

 

Присвяти

 

Я вас любила, моїм синам

Пили воду з криниць

Андрійові Волощаку

Родині Волощаків на згадку про зустрічі

Володимиру Сосюрі. Вірші, що пережили поета

Там на Черкаській землі

Моя пісня про дівчинку

Присвяти Тетяні Фроловій Степаном Підлужним

Гімн одинадцятої школи

Вірші присвячені Юліану Вовку

 

Полини

 

Звикає світ без мене

Ніде не буває краще

Два паралельні світи

Вона слухала пісню

Вже не повернеш ані  зим, ані літ

вже якось так дивно ведеться на світі

а сльози не роси

була нагода душу відігріти

гірчить вже приморожена ожина

дві самотності

спливає час

ти десь дивишся

якщо не зміг любити на землі

тому й зима

це не головне

я попливла

між нами щось пройшло

і загубиться лист

 

з сумних мелодій

 

Валентині Гром’як

В чистім полі орел летить

Твоя душа запрагла супокою. Веньяміну Буренко

Пробач

Піду за обрій

Останній з чотирьох

Перша ніч в оселі

На цвинтарі

 

Акварелі душі. Для тих,

Не зрікається любові

 

А потім все переболить

Аби любив

А ще легенда чи пісня

Він щасливий

В’язанка віршів про любов

Дівоча лірична

Для тебе милий

Жінка може все

Жіноче серце

За любов саме випити час

Закохайся в мене ще раз

Закохані не спали

Зупинися поки ще не пізно

І що про мене скажеш ти

І я була одна в цілім світі

Інколи можна й поплакати

Любов сильніша від смерті

На схилі років і спогадів

Не даруй мені квіти

Не каюсь

Не казка

Не пізно

Не розлучайтеся з коханими

Полюби ж її

Одній жінці, а може й не одній

Ти мене розлюбив давно

Ти міг стати моєю долею

Чому я тебе розлюбила

Ще дівкою я й не була

В глибокій тіснині Дар’яла

В тій пісні було все доладно

Вже хтось косив зарошену траву

Віддай мені свій шум

Десь живуть інші світи

Іди від мене

Кілька вулиць

Любити не любити

Любов неспокій

Коли в мене народиться доня

Один коханець обіцяв обручку

Зорепад, зоредзвін, зоремузика

Бабуся

А тобі судилось восени

І п’яніє від кохання осінь

І як же воно між нами так сталось

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

two × 1 =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.