Жила- як жила (поезія)

Про осінь

 

Осінь

Осінній дощ

Осіння пастораль

Не плач, осене

Ходить осінь по лісу

А сутінки снують холодні квіти

Вересень

Журиться ліс

Осінь тихо засміялася

Осінь тихо прокурликала

Ти чому так рано роздощилася

Розгубила осінь рими

А сутінки снують

Кінь у яблуках саду осіннього

І не спиться вже

Лиш смуток твій

Рудою лисицею

Якби

Я покинута та не одурена

І за столиком вмостилася

Осінь серед літа

Заплітає осінь пізня

 

Про зиму

 

Святий Михайло

Сніг

Навіщо осінь зорі заморозила

На Андрія

Щедрівка, віншівка або коляда

Я не вірила зимі

Зима повернулася

Ще один рік, кажуть, що Новий

Зима дихнула на останок

 

ВІРШІ ЮНОСТІ

 

Зустріч з майбутнім

Народ з блакиті ніжності і сталі

Заснуло місто

Від імені глядачів

 

Небилиці та всякі дурниці

 

Загуляв мій козак

Коханки шукають

Не ходи, Іванку

Є у мене дві дівчини

 

Полотна

 

Дума про Батурин

Багатий шал

Казка про царя і знаменитого казкаря

 

СТИХИ ЮНОСТИ

 

Татьяне Фроловой

Смятенье

Подари мне волну

Я бы может прошла незаметною

Ты же видиш милый, что я тоскую

А мне говорят не стоит

А по улице идёт Женщина

И мир безтебя тесен

Королевна

На нас прогневался Зевес

Кем стану я

От тебя ничего не надо

А мне почему-то грустно

Грустили голуби

Когда мы с тобою

Ты хотела страданий

А соседки мои удивляються

Спи мой мальчик

А ветер шепчет

Оксане, Оксана

Жаль нам с вами расставаться

Пусть вас Гименей соединит

Ты идёшь удручённо по городу

Стихи тёте Миле

Не отступай без боя

 

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

18 + six =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.