Я ПІДУ ВЖЕ ВІД ТЕБЕ
Ти знайдеш собі іншу,
Може навіть гарнішу,
Може навіть спритнішу
Чарівницю ночей.
Я піду вже від тебе.
Не затримуй, не треба.
Я втечу від обіймів
І від карих очей.
Я піду вже від тебе.
Змилосердилось небо
І у світ цей послало
Літніх барв досхочу.
Зрозуміла, що зайва.
Боже, радості дай Вам.
А для мене достатньо
Навіть того дощу.
Я піду вже від тебе.
Сумувати не треба,
Бо цей смуток нещирий
Я тобі не прощу.
Може так навіть краще.
Не така я пропаща,
Щоб не бути собою
Серед сонця й дощу.
НЕ ОСУДИ
Не осуди.
Я так любила,
Що не могла
Без тебе жити.
Тебе знайшла,
А все згубила –
Не можу сліз
Я осушити.
Не осуди.
Я так чекала.
До тебе йшла,
А ти не кликав.
Та я тобі
Не дорікала –
В душі жила
Любов велика.
Не осуди.
Кохаю й досі.
Не принесуть
Слова розраду.
Згадай мене,
Як теплу осінь,
Терпку печаль
Із листопаду.
Не осуди.
Хай Бог осудить.
Я за гріхи
Прийму покуту.
А люди що ?
Вони лиш люди –
Мою любов
Їм не збагнути.
Не осуди …
У СМУТОК ВАШ …
У смуток Ваш заглянули фіалки
Стривоженими синіми очима,
І здивувались роки за плечима,
Вам вітер щось так ніжно шепотів.
І клен, котрого знали Ви ще змалку,
На Вас дивився німо й запитально,
І журавель махнув крилом вітально,
Бо він сьогодні з вирію летів.
У смуток Ваш заглянуло кохання,
Таке палке, якого Ви не знали,
Та Ви йому нічого не сказали,
Ви навіть не всміхнулися йому.
Зірвалось з губ непрохане зітхання.
Раніше Ви ніколи не зітхали,
І смуток Ваш неначе посвітлішав.
Ви знаєте, вже знаєте, чому.
З СУМНИХ МЕЛОДІЙ
КОЛИ ЗУПИНИТЬСЯ ГОДИННИК
Полечу, полечу
У далекі світи,
Де немає плачу,
Де є Бог і є ти.
Полечу, полечу
В журавлинім ключі
І прощання своє
Прокурличу вночі.
Хто почує мене,
Зрозуміє, хто я,
І того не мине
Самотина моя.
Полечу, полечу
В журавлинім ключі
І слова прошепчу,
Прокурличу вночі.
Запишається знов
Журавлина весна,
І заквітне любов,
Наче зірка ясна.
Та любов не мені,
І весна не мені,
І всі ночі і дні
Не мені, не мені.
Бо годинник вже мій
Зупинився давно,
Тільки спогад живий,
Наче кадри в кіно.
У найкращих світах,
У небеснім краю
Буду рватись, як птах,
Я на землю свою.
Кращих весен ніде
І ніхто не знайде.
А якщо десь і є,
То воно не моє.