Таїна 2010 рік

Котик сіно косив,

Свого сина просив:

– Ти мені гляди,

Далеко не ходи,

Бо у полі – дядьки,

А у рові – будяки.

І десь зовсім близько

Може бути лиска.

А он біля хати

Псисько кудлатий.

Зловить маленьке –

Не врятує й ненька.

Он іде господиня,

Наша тітка Мариня,

Несе їсти косарям,

Може, вділить щось і нам.

Борщу та каші,

Як їдять наші,

Шматочок ковбаси,

А більше не проси.

А для тебе, малюка,

Наллє ще й молока.

На сонечку грійся

Й нічого не бійся.

 

 

КОТЯЧА НАУКА

 

Біг пес

Через овес,

А дві киці –

По пшениці,

Найхитріша –

Найспритніша.

Шасть до комори !

Впіймала мишку –

Та й на гору !

З горища на двір –

Оце так звір !

-Треба малих вчити,

Як мишей ловити.

Справа хоч і проста,

Треба вчитись на кота.

Можна й спати  на скрині.

Та набридне господині –

Не дасть м”яса ні шматка

І ні краплі молока.

Бо, якщо ти – дармоїд,

То за що тобі обід ?

Я наїлась досхочу

Найсмачнішого борщу,

З”їла кашу і м”ясце,

А тепер ось за це

Зловлю мишу ще й щура.

І вам, котики, пора.

 

ПРО ЛЕДАЧОГО КОТА

 

Опівночі серед тиші

Із комори вийшли миші.

Стали думати-гадати,

Як би їм кота впіймати.

Кіт той трохи був ледачий.

І не чув він, і не бачив,

Що вночі посеред тиші

Із комори вийшли миші.

Він собі дрімав гарненько.

Було сухо і тепленько.

Притуливсь до батареї,

Як до матінки своєї.

Уві сні не гаяв часу:

Їв і шинку, і ковбаси,

Спав, згорнувшись у клубок,

Як маленький колобок.

Тут одна спритненька мишка

Учепилася за хвіст.

– Ой, – сказала мишка нишком,

– Він нас зараз всіх поїсть.

Друга виждала хвилину –

І заскочила на спину,

Ну, а третя, реготуха,

Умостилася за вухом.

Тут всі миші осміліли

Й на кота гуртом насіли.

– Хоч кота ми не з”їмо,

Трохи шерсті натнемо.

З”яжем нашим мишенятам

І панчішки, і штанята.

– Ну й смішна затія ця:

Кіт в нас буде, як вівця.

Тут прокинувся котисько –

І не віриться йому.

– Миші ! Так нахабно близько !

Знахабніли ! А чому ?

Як тріпнеться – миші врозтіч.

Все ж попалася одна.

А у нього зубки гострі.

Хрум – і вже її нема.

Утікали миші шпарко:

Хто в комору, хто у шпарку.

Облизався наш Мурлика.

– Вас ніхто сюди не кликав.

Ач, їх скільки розвелось !

Наведу порядок ось !

Знав тепер він, що робити:

Треба всіх переловити,

Бо коли ледачий кіт,

Миші роблять що неслід.!

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

twelve + four =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.