КОРЕСПОНДЕНЦІЯ З ПРОФЕСОРОМ МИКОЛОЮ МУШИНКОЮ

 

скачати у форматі PDF

 

ЛИСТИ

Пряшів, 5 березня 1999

Дорога мені Тетяно і пане Лайошу!

Ми є дуже раді, що мали змогу побувати на презентації Вашої книжки, бо з такою щирістю, з якою було прийнято Ваш «Солоспів», зустрічається не часто. Я написав вже статтю про цю визначну подію, яку буде опубліковано в нашій газеті «Нове життя», а може і у вар­шавському «Нашому слові» та в якійсь тернопільській газеті.

Повертаючись зі Львова ми зупинилися в Ужгороді. Там мене оку­пувало телебачення і в телестудії записали зі мною дві телепере­дачі, одну на півгодини. Переночували ми у наших добрих друзів на їх дачі на Земплинській Шираві біля міста Михайлівні у Словаччині. Там ми відзначили мій день народження, який припав на 20 лютого, тобто у переддень Вашої презентації, яку вважаю подарунком до мого свята.

Магда вже почала переписувати Вашу «Стежку від воріт». Поста­раємось видати її , хоч і в нас це − нелегка справа. Все менше і мен­ше людей, які читають книжки, а ще менше тих, які їх купують. Ця справа не ліпша і у Вас, хоч там суцільне українське населення, а в нас вже виростає генерація, яка навіть азбуки не знає.

Дуже прошу якнайскоріше надіслати мені кілька фотографій до Вашої книжки, зокрема з Вашого дитинства: хату, як би був, то і вид на Білозірку, Вас у найменшому віці і пізніших етапах, тата, маму, сестер, братів, якщо є, то сімейну фотографію, фото зі шкільного періоду, зі школи для сліпих, роботи, університету, з друзями, обо­в’язково хору «Струмочку» з його керівником Вовком, фото з першого подружжя, Ваших дітей /сімейне/, з весілля з Лайошем, його як бан­дуриста і т. п. Одним словом, виберіть колективно те, що вважаєте найкращим, а ми тут з того, що надішлете, зробимо остаточний вибір. Всі фотографії Вам повернемо назад після їх використання.

Якщо про презентацію були статті у пресі України, надішліть мені хоча би їх ксерокопії.

Я є дуже завантажений, але видання «Стежки» хотів би довести до кінця. За другу і третю частину рукопису автобіографії я не беру­ся. Це повинна зробити Україна і я вірю, що Ви там спонсорів знай­дете. Не забудьте на задній частині фотографії написати її зміст. Тут Вам сини стануть у пригоді.

Я післязавтра виїжджаю на наукову конференцію до Ужгорода, а на дальший тиждень вибираємося з Магдою на десять днів до Праги, Оломоуца, Вишкова. Буду читати лекції і працювати в архівах.

Праці багато, але я є радий, що Магда мені допомагає не гірше, ніж Вам Лайош.

Свій день народження вдома я буду відзначати лише сьогодні. Приїдуть сини, невістки, онуки, свати. Будуть тости, побажання, пісні, жарти. Як завжди. Радість бачити всіх близьких вкупі.

Кінчаю, бо через годину маю сидіти в радіостудії.

З глибоким поважанням. Пані Тетяну щиро вітаю з її днем народження, який вона, відзначатиме наступного місяця. Щастя і здоров’я Вам на многая і благая літа!

Ваші,

Микола

Пряшів, 5 березня 1999

Сільрада села Білозірка Тернопільської області

Вельмишановні друзі!

Вам напевно відомі три поетичні збірки Вашої землячки Тетяни Фролової-Кноль: «Виклик долі», «Повінь» та «Солоспів» /Львів, 1996-1998/. Нині моє приватне видавництво «Карпати» у Пряшеві /Словаччина/ видає її дебют у прозі − першу частину трилогії «Поклонюся землі» − «Стежка від воріт». Це − спогади сліпої поетеси на її дитинство, прожите в Білозірці. Це − своє­рідний гімн авторки її рідному селу, яке вона ціле життя безмеж­но любить і до якого завжди радо повертається. В книзі описа­но важке життя в роки війни, й післявоєнні негаразди, кален­дарні звичаї, менталітет людей, репресії, арешти, роботу, роз­ваги, вечорниці, одним словом – сільський побут. Цінність книги полягає в тому, що все це подано «очима» сліпої дівчини, Богом наділеної поетичною душею. Її спогади − поезія у прозі, глибоко правдиві і щирі. Я є професор університету, академік Національної академії наук України та кавалер почесного ордена Президента України «За заслуги», автор півсотні книжок і понад тисячі наукових статей. Прорецензував я не одну сотню рукописів та мушу ска­зати, що такої щирої й переконливої розповіді я ще не читав. Тому взявся за видання рукопису за власний кошт.

Книжка «Стежка від воріт», ілюстрована фотографіями з Білозірки та зразками її віршів /серед яких на першому місці є вірш «Білозірка/, вийде в середині жовтня. Авторка хоче зробити пре­зентацію книжки у Вашому селі, у місцевому клубі в неділю 31 жовтня ц. р. Зі Львова, приїде авторка, її чоловік Лайош Молнар − сліпий бандурист, друзі, між ними і я є. Я гадаю, що це буде достойне вшанування небуденного таланту Вашої слав­ної землячки, творчість якої вже зараз становить неабиякий внесок в українську літературу. Будуть і три її сини та онуки.

Я звертаюся до Вас з проханням надати нам для цієї благород­ної справи клуб і подбати, щоб на презентацію прийшло якомога більше білозірчан, для яких книжка написана у першу чергу. Кілька десятків примірників книжки ми привеземо із собою. Учасники пре­зентації зможуть придбати й інші книжки Тетяни Фролової.

Приблизна програма презентації: Відкриття. Мій виступ. «Хре­щення книжки». Виступ авторки. Вірші авторки та пісні на її слова. Бесіда з авторкою про її життя і творчість. Спогади старших білозірчан. Деталі можна обговорити з авторкою. Її адреса: Львів, Медової Печери 27, кв. 29, тел. 7І 94 75.

Я вірю, що Ви, зв’язавшись із місцевим священиком, учителями, працівниками культурних та громадських організацій, докладете всі зусиль, аби презентація книжки Тетяни Фролової «Стежка від воріт» стала справжнім святом для білозірчан, за що Вам заздалегідь дя­кую і тішуся на зустріч

З привітом,

академік Микола Мушинка, доктор філол. Наук