ІРКА

ІРКА

Про неї багато чого говорили. Казали, що вона гуляща, що вона шляється з ким попало, що… Та все це говорилося навмання, просто так. Найбільше говорили ті, хто нічого про неї не знав. А ті, що знали її ближче, обурювалися і називали пльоткарів брехунами. Ірка нічого не заперечувала, не виправдовувалася: мовляв, нехай собі говорять. Насправді ж вона любила одного тільки Василя. Та кому б мала у тому звірятися? Василь те знав. А всім іншим навіщо було щось знати? Може й тому загравала з трактористами, щоб Василеві донесли – нехай скаженіє від люті.  Та Василь не скаженів.  Він добре знав, що все це неправда, дурний поговір, але ніколи не заступився за дівчину, не сказав про неї жодного доброго слова. Лише раз він таки не витримав, зірвався. Це тоді, коли Іван Семивода напідпитку хвалився, що, як тільки захоче, то хоч сьогодні переспить з Іркою. От аби тільки захотів.

– Бо вона така…

Далі йшло похабне слово.

– А чому всім можна, а мені ні?

Тут Василь мовчки підійшов і зацідив Іванові по п’яному писку, аж Іван ошелешено закліпав очима, а хлопці не знали, чи їм сміятися, чи дорікнути Василеві за таке заступництво. Іван оговтався трохи, п’яно хитнувся і, затинаючись, сказав:

– Чи ти, Василю, часом не здурів? Чого в’язнеш? Якщо я тобі дорогу перейшов, то так і скажи. Я й вступитися можу, коли Ірка тобі прийшлася. Чого відразу лізти?

Василь тихо, але внятно сказав:

– Я ніколи не ліз у бабські пльотки. Не чоловіча то справа. Але, коли починають плескати язиками хлопці, то це вже занадто. А зараз, скажіть мені чесно, хлопці… Не бійтеся, з кулаками я не полізу. Скажіть, тільки чесно…  Чи є серед вас хтось хоч один, що з Іркою спав?

Всі мовчали, тільки Іван Семивода щось п’яно белькотів, що, мовляв, якби він захотів…

– Нишкни, – гарикнув  Василь, – про тебе не йдеться. Я у хлопців питаю.

Іван напижився.

– А я що? Я вже давно міг…

– Заткнися. То як, хлопці? Є такі серед вас?

Всі мовчали.

– А тепер от що я вам скажу… Нас тут скільки?

Мовчки порахував. – Одинадцять… І ніхто. Тоді завіщо дівчину в зубах носити?

– Бо кажуть, що…

– Хто каже? – визвірився Василь.

– Ну… Всі кажуть.

– Хто це всі? Ага!Не знаєш! То навіщо повторювати дурне? Он той, – кивнув на Семиводу, – теж каже. Ще не переспав з дівкою, а вже хвалиться.

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

2 × four =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.