Добрий день, шановна Тетяно Іванівно!
Пише Вам листа учениця Великохутірської середньої школи, учениця
літературного гуртка Орел Тетяна. Я ознайомилася з Вашим життям на
заняттях літературного гуртка. Мені дуже сподобалися ваші вірші. Я б хотіла
так гарно складати вірші як Ви. Але мені дуже хочеться зустрітися з справжнім
письменником, наприклад, з Вами. Я дуже задоволена, що почула ваші вірші.
Незабаром настане Новий рік, тому я хочу Вас з ним привітати і побажати Вам
всього найкращого в світі. І в подарунок я вам напишу свій вірш до Нового
1997 року.
Старий рік іде вже на спочинок,
Новий рік почне зажинок
На добро, на щастя, на врожай
І на мирний коровай.
Добрий день, шановна Тетяно Іванівна!
Пише Вам листа учениця Великохутірської середньої школи, учасниця
літературного гуртка Славінська Ольга. Я ознайомилась з Вашим життям на
заняттях гуртка літератури, ми вивчали багато віршів, познайомилися з
Вашими віршами і вирішили написати Вам листа і свої вірші.
Новий рік до нас їде,
Новий рік нам принесе
Сніги білі і пухнасті
Лід і ковзанки прекрасні.
З повагою до Вас, Славінська Ольга.
Доброго дня і всіляких Вам гараздів.
Всім – всім і старшим, і молодим, і зовсім маленьким
З привітом до Вас Тетяна Фролова, що десь взялася на Вашу голову. Я б написала свого листа крапками, але не впевнена, що Степан все-таки буде читати. А хотілося б. Дещо все ж я йому напишу крапками, а ви вже, Надю, йому допоможуть. Буду писати без розділових знаків, бо я Вам їх ще не показала. З вашого дозволу я до Вас ще неодмінно приїду. Надсилаю вам свої збірки. Хочеться, щоб хтось Степану почитав.
Ти, Степане, молодий і маєш зрозуміти, що в житті це ще не найгірше. Просто доля у нас складніша, ніж і інших, але ми від того маємо стати тільки міцнішими. Людина все може, повір мені. Привчайся все робити руками, не надіючись на очі. А вже музику крутити – нема проблем. Пересиль себе. Не соромся своєї біди. Ти нікого і нікому не завинив. Хай світ нас приймає такими як ми є. це говорю тобі я, людина, що віком старша за тебе і в житті довго находилась і наспотикалась. Часом мені здається, що Бог поставив нас на світ для того, аби люди не відвикли бути добрими, допомагаючи нам. Даймо їм таку можливість.
Пробач мені, Степане, що, може, влажу не в своє діло, але мені болить твоя доля, і хочеться, щоб ти не почувався самотнім. У тебе гарна родина, що мені здається підтримає тебе. А ще, пробач мені мою нав’язливість з порадами, тобі просто необхідно знайти собі пару. Десятки тисяч незрячих одружуються, мають свої сім’ї, почувають себе нормальними людьми. Головне – не жалій сам себе і нікому не дозволяй цього робити, бо ти такий як і всі. Ти десь собі думаєш: «причепилася до мене тітка із своїми порадами». Мушу хлопче, бо хто ж і порадить тобі як не я? я сліпою і університет закінчила, і трьох дітей виховала. Звичайно, мені було легше, бо я з дитинства не бачу. Але і ти мусиш. І я бажаю тобі сили і мужності. І будь ласка, скажи Наді кілька слів – нехай мені напише. Або хтось із дітей. Я буду чекати.
До побачення. Кланяюся всім. Вибачайте мені.
Добрий день, шановна Тетяно Іллівна!
Пише до Вас листа (вже не офіційного) зав. Лановецьким архівом Ліда Степанівна Туревич. Можливо, Ви мене ще пам’ятаєте.
Я ніколи не думала, що так може бути у житті все погано, що й світ білий вже не в радість. І звернусь я за порадою до зовсім чужої, малознайомої людини. А справа в тому, що мій син, якому 27 років, перестав бачити. Це сталося пару місяців тому назад, але до того йшли довго: понад 23 роки він хворіє на цукровий діабет і в жовтні минулого року, після стресової ситуації, коли його покинула дружина, почались проявлятися різні ускладнення, в тому числі і діабетична ретинопатія, глаукома на лівому оці і катаракта на правому. Зараз на праве око майже не бачить, на ліве – зовсім. Слів не знайти, щоб описати наше горе, його стан і настрій. Лікарі не поможуть нам. Руки у нього опускаються, і я неодноразово згадую про Вас, про Вашу життєву силу, творчість. Але я зовсім не знаю, чим йому допомогти і зайняти його чим. Ні читати, ні писати, ні…
Дорога Тетяна Іллівна! Що ж нам робити і що роблять в таких випадках? Допоможіть сину, Підкажіть мені. А може вчити шрифт Брайля? Як? Де? Прошу Вас відгукнутись ради сина, знаю, що Ви дуже зайняті і маєте обмаль часу.
З повагою і надією Л.С.Туречич.
М. Ланівці Тернопільської обл., вул. Незалежності, 39, кв.37.
15.07.02.
Добрий день, шановна пані Тетяно!
Пише Вам Туревич Ліда Степанівна з Ланівців. В свій час Ви люб’язно привезли в архів Лановецького району певну частину документів про Вашу творчість. Сьогодні хочу повідомити, що вже відбулася їхня передача в облдержархів, трохи-трохи лишили в себе в районі. Надсилаю Вам опис на ті документи, які прийняв облдержархів. За все Вам щира подяка і душею, що і надалі будемо щось отримувати від Вас. За все дякуємо.
Шановна Тетяна Іллівна! Дуже хочеться (і навіть треба) отримати хоч пару фотографій (не ксерокопій) Вашої родини, Вас і чоловіка. Можливо, про якісь зустрічі. Ксерокопія – це копія документу. Будьте так ласкаві, щось подаруйте і для Тернопілля, і для нас, району.
Окреме прохання про книги. Вони потрібні для бібліотеки, яка є облдержархіві, для вчительок, що здійснює наш архів.
Отже, прошу Вас і низько вклоняюся. Не хворійте. І вибачайте за мою назойливість.
Ліда Степанівна Туревич, 23.04.02.