Вельмишановні пані Тетяно та пане Лайош!

Надсилаємо першу книгу «Поклонюся землі». Другу надішлемо у червні. Дякуємо за бандероль. Можливо, з цього доробку щось потрапить до 6-ої книги. Але то як з обсягом справимось.

Добра вам!

Зав. ред. вид. групою Кірієнко О.П.

 

 

Директору Республіканського

Будинку звукозапису і друку

 

пану Омельчуку П.

 

Тетяни Фролової, що проживає

у м.Львові за адресою:

вул.Пасічна 49/16

 

 

З А Я В А

 

Прошу Вас надрукувати шрифтом Брайля мою книжку „ШЛЯХ ДО ПОКАЯННЯ”,

що складає  десять екземплярів по п”ять книжок. Кошти оплачені в сумі  1.600 грн.

(одна тисяча шісот) грн.

 

 

Автор Тетяна Фролова

1-го травня 2006 року.

 

 

Тетяна Фролова

До читача

Шановний читачу, надсилаю до вашої бібліотеки свою книжку «Шлях до покаяння», видану власним коштом. Ми з моїм чоловіком Лайошем Молнаром спромоглися видати лише сім екземплярів. Один залишили собі, один віддали у львівську бібліотеку і лише п’ять екземплярів розсилаємо по Україні, туди, де читачі ще не втратили цікавості до брайлівської книжки. Надсилаємо і вам. Дуже надіємося, що ви зустрінете цю книжку з теплом і розумінням, адже я – одна із вас. До видання книжки «Шлях до покаяння» не долучилися ні спонсори, ні ще хто-небудь. Ця книжка не принесе нам ніякого прибутку, зате принесе моральне задоволення від того, що її читатимуть такі ж, як ми. Хай щастить вам і моїй книжці.

З повагою – Т.Фролова.

 

Тетяно Іллівно пишіть мені обов’язково, чи може ви такі зайняті, що немаєте часу. Я вас прошу знайдіть вільних кілька хвилин, щоб написати. Будьте з Богом. Хай він вас благословить.

Я ще пишу 1 жіночці у м. Стрий. Вона в нас раніше працювала викладала нам Українську мову. Тепер не працює.

4.11.2007 року пишіть я ждатиму Женя.

 

 

Здрастуй Таню, сердечний привіт тобі з Рівного від Жені! Танечко я так довго не відповідала, бо хворію. Очі болять, капаю їх каплями і замазую маззю то як так трохи покращало. Немаю тобі чого писати хіба про своїх рідних. У мене дочка 35 років. Вона працює на базарі в оптиці продає окуляри, а зять на 2 роки молодший за дочку. Він працює будівельником. Кожного літа їздить у Крим на море відпочивати. Зять не п’є, не курить бо віруючий, а з ним і дочка, і мала. Зятя звати Руслан, а малу Маргаритка. Вона ходить в школу у 2 зміну оце з 4 класу. То після 11 години, то після 12 години. А я сиджу читаю біблію я теж віруюча, то художні книжки, то по брайлю, то по магнітофону, і так потихеньку проходить життя. 26 цього місяця буде 14 років, як немає мого чоловіка його було звати Адамом. А скільки як немає твого Фролова. І скільки вже живеш із 2 чоловіком, хай він буде тобі здоровим. Ти також не хворій. Тепер напиши де ти працюєш. І як звати твого 2 сина, бо я забула. Бажаю тобі всього доброго, будь з Господом. Щастя, здоров’я вам усім. Привіт всім.

11 лютого 2008 року.

У нас в будинку є магазин гастроном і як, що треба то беремо, але в нас все дорого, то Ніночка приносить більшість з міста і базару. А тепер папа.

 

 

Переписка стосовно видання шрифтом Брайля Тетяни Фролової

 

Голові Національної Ради з питань

культури і духовності при

Президентові України

 

Жулинському Миколі Григоровичу

 

інваліда першої групи по зору

Фролової Тетяни Іллівни, що проживає

у м.Львові за адресою:

м.Львів, вул.Пасічна, 49/кв.16.

тел. 251-40-75;

моб. 067-773-95-97.

 

 

ЛИСТ-ПРОХАННЯ

 

Шановний Миколо Григоровичу !

 

До Вас звертається незряча поетеса Тетяна Фролова. Я вимушена звернутися  до

Вас за допомогою, бо більше просто ні до кого. Я – незряча поетеса, письменниця і казкарка, вже не молода, 1941 року народження. Так склалося, що на другому році життя

я втратила зір. Дорісши до віку, вчилася у Львівській школі для спіпих дітей. Потім закін-

чила Львівський університет ім.Ів.Франка (філологічний факультет). Вчилася на вечір-ньому, а потім на заочному відділенні. Вчилася і працювала на підприємстві, а потім в школі, де навчалися дорослі сліпі.

Видаватися стала пізно, з 1996 року. Тоді вийшла найперша моя поетична збірка

«ВИКЛИК ДОЛІ». Зараз у мене вже більше 30 книжок: поезія, казки, проза. Займається

їх виданням мій чоловік кобзар Лайош Молнар. Інколи вдавалося знайти спонсорів, інколи книжки видавалися за свій кошт. Часто для такої справи ми брали кредити.

Книжки реалізовувалися – і фінансова сторона була в порядку.

Членом Спілки письменників України я так і не стала – не пробувала.

Собі на прожиття ми з чоловіком заробляємо своїми концертами. Мій чоловік Лайош Молнар, угорець за національністю, грає на кобзі, на бандурі і колісній лірі.

Виступаємо перед школярами, студентами, якщо вдається, то і в санаторіях. Ми  з чоловіком – обоє тотально сліпі. Користуємося послугами поводиря. А мені ще й

необхідно користуватися послугами друкарки, щоб мої твори з крапкового шрифту

перевести на шрифт, яким користуються зрячі. Даруйте, що так детально описую наше

життя-буття і наші проблеми. Якби йшлося про якусь матеріальну допомогу, то, повірте,

я б не клопотала тим Вашу розумну голову. Йдеться не про те.

У Києві є  РБЗіД  УТОС (Республіканський Будинок звукозапису і друку українського товариства сліпих), що видає книжки крапковим шрифтом (для сліпих), а

також озвучує літературу (теж для сліпих). Коли ще була така спромога, РБЗіД  видавав

дещо з моїх книжок. Зараз такої можливості нема, бо РБЗіД практично майже позбавлений

фінансування.

Чули б Ви ті щирі відгуки моїх сліпих побратимів на мої книжки. Адже я – одна із

них. І от наблизилася я до свого прохання. Дуже прошу Вас посприяти виданню моєї

поезії крапково-рельєфним шрифтом, щоб розіслати ті книжки по бібліотеках для сліпих.

Нехай інваліди по зору почерпнуть з них відраду і стимул до життя. Ця книжка не буде

прибутковою, ми з неї заробітку не будемо мати ніякого. Але наші незрячі інваліди

(не виключаючи і нас) будуть Вам дуже вдячні, якщо Ви допоможете нам у виданні поезії

Тетяни Фролової. Бо для наших інвалідів це не просто поезія, а поезія незрячої поетеси,

одної з них, такої ж, як вони. Це не хліб насущний, але, повірте, це не менш важливо для

людської душі.

 

2.

 

Контактувати можна безпосередньо з РБЗіДом.

Адреса РБЗіДу:  м.Київ, провулок Т.Шевченка, 4,

завідувачка редакційно-видавничої групи – КІРІЄНКО Олена. Її службовий телефон –

278-03-22; домашній телефон: 532-69-70.

Робочі дні РБЗіДу:  вівторок, середа, четвер.

Надіюся на розуміння і підтримку.

 

З повагою – Тетяна Фролова.

 

P.S.  Якщо у Вас виникне бажання почути кобзаря та лірника Лайоша Молнара і

його дружину поетесу Тетяну Фролову, таке собі творче подружжя, кличте

нас – і ми приїдемо. Не пошкодуєте.

 

18 листопада 2009 року.