Шановний Миколо Григоровичу!
Державний комітет телебачення та радіомовлення розглянув лист Національної ради з питань культури і духовності при Президентові України від 28.01.10 № 24-6/1-337 щодо сприяння у виданні книги поезій інваліда першої групи по зору Фролової Тетяни Іллівни крапково-рельєфним шрифтом і повідомляє.
За “пропозицією Республіканського будинку звукозапису і друку Українського товариства сліпих до проекту програми «Українська книга» на 2010 рік включено такі видання: Лайош Молнар «Співаю серцем», Тетяна Фролова «Таїна» збірка поезій в 2-х кн., «По той бік серця» збірка поезій в 2-х кн., «Щоб не згасла свічка» збірка поезій в 2-х кн., «Зачароване коло» збірка поезій в 2-х кн., «Солоспів», «Повінь».
Проект програми «Українська книга» буде розглядатись колегією Держкомтелерадіо після оцінки змісту видань Експертною радою Комітету із застосуванням конкурсного добору.
Після затвердження колегією Держкомтелерадіо переліку видань зазначеної програми на 2010 рік Республіканський будинок звукозапису і друку Українського товариства сліпих буде додатково поінформовано.
Автора листа поінформовано.
З повагою, щиро
Заступник Голови Комітет\/___^1^У~ /Я.Г.Шевченко
СЕКРЕТАРІАТ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
2 6 02. 2010 вх № £££^££3 / V?
…….. У……………… ••. і» Л
ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ ТЕЛЕБАЧЕННЯ ТА РАДІОМОВЛЕННЯ
УКРАЇНИ
вул. Прорізна, 2, м. Київ, 01001, Тел. (044) 239-63-89, факс 279-44-50 Е-таі1: оШсе@сотіп.§оу.иа, \*л¥\у.сотіп.§ОУ.иа
<*//”» Фс? _2^ р. № ^/^А На №
ВІД
Фроловій Т.І.
вул. Пасічна, 49, кв.16, м. Львів,
Шановна Тетяно Іллівно!
Державний комітет телебачення та радіомовлення розглянув Ваш лист, надісланий Голові Національної ради з питань культури і духовності при Президентові України Жулинському М.Г., щодо сприяння у виданні на умовах державного замовлення книги поезій крапково-рельєфним шрифтом і повідомляє.
За пропозицією Республіканського будинку звукозапису і друку Українського товариства сліпих до проекту програми «Українська книга» на 2010 рік включено такі видання: Лайош Молнар «Співаю серцем», Тетяна Фролова «Таїна» збірка поезій в 2-х кн., «По той бік серця» збірка поезій в 2-х кн., «Щоб не згасла свічка» збірка поезій в 2-х кн., «Зачароване коло» збірка поезій в 2-х кн., «Солоспів», «Повінь».
Проект програми «Українська книга» буде розглядатись колегією Держкомтелерадіо після оцінки змісту видань Експертною радою Комітету із застосуванням конкурсного добору.
Після затвердження колегією Держкомтелерадіо переліку видань зазначеної програми на 2010 рік Республіканський будинок звукозапису і друку Українського товариства сліпих буде додатково поінформовано.
З повагою.
українське товариствоСЛІПИХ (УТОС) ЦЕНТРАЛЬНЕ ПРАВЛІННЯ
01023, м. Київ, Печерський узвіз, 3. тел.: 234 11 27, факс: 246 79 33.
Р/ р 26006300000443 в КМФ АКБ «Укрсоцбанку» м. Києва . МФО 322012.
Свідоцтво платника податків на ПДВ №37376735. Податковий номер 000211926106.
25.12.2009 р. № 16-10/126
на №_______ від________
Фроловій Т.І. вул.Пасічна,49,кв.16, іи.Львів, 79038
Ваш лист, якого Ви направили до Секретаріату Президента України щодо сприяння виданню поезії рельєфно – крапковим шрифтом з метою розсилки книжок по бібліотеках для сліпих, надійшов до Центрального правління УТОС, де його було уважно розглянуто і повідомляємо наступне, що друкування Вашої поезій шрифтом Брайля може бути розглянуто після відкриття фінансування РБЗіД для друкування літератури рельєфно – крапковим шрифтом, про що Вам буде повідомлено додатково.
Заступник голови ЦПУТОС .,____ ^ О.М.Осадчий.
Здрастуйте дорога пані Тетяно!
Пишу так , бо й справді стали Ви для мене дорогою і близькою у своїх віршах та спогадах. Я – ваша землячка, народилася і виросла на Лановеччині. Звати мене Юля.
З Вашою творчістю я знайома з раннього дитинства, бо якось одного разу взяла мене мама з собою до школи на зустріч із Вами. І вже тоді, в моєму дитячому, ще такому юному серці немов спалахнув якийсь вогник. Щось неймовірно близьке трепетне, до болю знайоме. Мені так захотілося обійняти Вас міцно-міцно… як маму.
Пам’ятаю, коли читала Вашу автобіографію, чомусь ніяк не могли стримати сліз. Не знаю чи від тих сумних написаних життям рядків, чи від розуміння того, що це не казка, не видумка, не роман, а справжнє людське життя з усіма його радостями та нещастями, сльозами та посмішками, злетами і падіннями…
Відтоді я поставила Вас в один з ряд з Лесею Українкою, Ліною Костенко – жінок, поетес, доля і творчість яких не раз давали силу долати життєві труднощі.
Згадую, школяркою любила гуляти лісом, в такі моменти завжди брала с собою Вашу маленьку книжечку «Любові не зречусь» і читала, перечитувала, слухали мене дерева, весняні квіти, і ліс тихо шумів і кивав, кивав, ніби все розумів і все знав…
Потім я ставала все старша, більшими ставали турботи, менше ставало часу. Випускні екзамени, вступ до університету, а там – студентські будні і свята. І все оте наше життя, прошите, як то кажуть – і червоними, і чорними нитками. Є і любов, є і розчарування, є радість, і є журба. І я думаю, що так і має бути, а інакше цей світ став би просто безколірним, навіть не сірим, бо і в сірому є почуття, хай невеселі, але почуття, а безколірний світ страшний, бо в ньому вже нема місця щирості, любові, навіть усмішці, навіть сонцю.
Тому добре, що є журба, невдачі, вони змушують людину зупинитися, заплакати. А сльози зміцнюють віру. Віру, без якої просто неможливо залишатися Людиною. Я так суджу з власного, ще такого невеликого досвіду. Бо коли все вдається і все гладко, то забуваєш дякувати – Богу, батькам, рідним. Без болю не змогла б людина відчути всієї радості життя. І чим більше того болю в серці, тим більше росте людина духовно, міцніє і знає ціну справжнього щастя.
Нещодавно до рук мені потрапила Ваша збірка «Шлях до покаяння», признаюсь – прочитала на одному диханні і неймовірно глибокий слід залишила вона у моєму серці. В цих кількох, невеличких оповіданнях, здавалося злилися сотні, тисячі, мільйони жіночих сердець, доля яких у всі віки і епохи була складною, наповненою і стражданнями, і муками, і весняними світанками, і холодними зимами. І так захотілося крикнути, заплакати, вручити ці невблаганно правдиві рядки великим політикам, історикам, професорам і докторам, які так хочуть розібратися як жили люди, читають літописи і шукають артефакти – ось вам життя, ось вам і минуле і сьогодення без фальшу, неправди, домислів. Доля людини, яка пройшовши широкими сходами століть не постаріла і не змінилась – залишилась такою ж непередбачуваною та мінливою.
І мені так захотілося написати Вам, сказати, яку велику силу мають Ваші твори, що немов порив свіжого вітру, вдихають якусь життєдайну силу, краплину сонця і тепла у серце. Змушують задуматися над життєвим істинами та цінностями, яких так часто просто не помічаєш серед отих буденних коловоротів життя. Кожен рядок, написаний Вами так просто і щиро, від душі відкриває завісу людського егоїзму, за якою цілий світ, світ людських настроїв, переживань, турбот. І розумієш, що живеш. Живеш не просто поруч цього світу а в ньому і ти не є лише млявим спостерігачем, а активним учасником цього життя…
Дякую Вам за Вашу відвертість, щирість, за те промінчики добра, яке Ви сієте словами та музикою. За те, що робите цей світ кращим.
Від усього серця бажаю Вам здоров’я, Божого благословення і бузкову п’ятипелюсткову квіточку-щастя, справжнього, чистого, ніжного людського щастя…
З любов’ю та повагою,
Юля Бондарук
(с. Шили Лановецький район,
Тернопільська область)