Тетяна ФРОЛОВА

Сік дикої груші

Поезії

скачати у форматі PDF

  Скажіть, чи Ви пили сік дикої груші? Ні, не з грушок, а з дерева, з дички. Щоб так, як
ото весною ласують березовим соком… Щоб з дикої груші! Не пили, кажете? І я не пила.
Отакої! А чому ж тоді книжку так назвала — „Сік дикої груші”? Бо уявила собі смак того
соку, що нікому і ніколи не прийшло б в голову ним поласувати. Терпкий, мабуть, і
кислий — аж щелепи зводить. Як життя. І прохолодний. Та мені чомусь здається, що я
пила б і пила б його, не відриваючись, нахильці, з якогось слоїка чи кухля… Ні, краще з
глиняного кухля, такого ж жорсткого, як той сік, сік дикої груші, первозданний, як само
життя.

Read More

Тетяна ФРОЛОВА

ПОВІНЬ

Поезії

скачати у форматі PDF

СЛОВО ПРО АВТОРА

Тетяна Фролова – мужня, унікальна людина, її світогляд пройнятий філософією,
психологізмом, неординарним мисленням. Поезії чисті, правдиві та водночас прості та
зрозумілі кожному. Вони не залишають байдужим читача. Усе буденне, пережите і бачене
нами, в поезії Тетяни Фролової постає у новому образі, відчутті, сприйманні. Слово,
речення, картина (“а в зоні квітнуть маки кривавим непевним цвітом…”, “попрощайся,
музо, з щирою піснею… будемо співати пісні переспівані, будемо ловити шматки
несподівані отієї слави, що ходить боса, що удень танцює, вночі – голосить” – перед нами незвідані глибини людських почуттів, думок, вчинків.

Read More

Тетяна Фролова
Виклик долі

скачати у форматі PDF

Замість передмови
Все почалося , напевно, з поетичної назви села – Білозірка, є таке село на Тернопільщині. В тому селі я й народилася,
в тому нещасливому 41-му році, рівно за два місяці перед початком війни, 22 квітня. Не знаю, чи були втішені батьки з моєї
появи, бо я була 12 дитиною (правда в живих нас лишилося шестеро), але в селі звикли все сприймати реально: народилася
дитина, то треба їй давати лад. Може б воно і нічого, та йшла війна. Про злигодні і нестатки казати не доводиться. На
другому році життя я захворіла і втратила зір.

Read More

У вітру на крилі

скачати у форматі PDF

ЗМІСТ

ЗАМІСТЬ ПЕРЕДМОВИ

ТЕ, ЩО БОЛИТЬ, У СЛОВО ПЕРЕЛЛЮ
1. Гей, вітре, на крило мене візьми
2. Вітри шовкові Лановеччини
3. Мене малу взяла за руку мати
4. Вже дві тисячі літ
5. Балада про дзвін
6. Ще десь живуть і ходять по землі
7. Що? Соромно?
8. На межі століть
9. Освятімо
10. Гафійка
11. Баба Ганна
12. Пустки (сумний спогад)
13. Розмова з музою
14. Гості
15. “Наталі”

Read More

Бувальщини, небилиці та всякі дурниці
КАЗКИ

скачати у форматі PDF

Як куми черевики купували
Якось мені черевики намуляли ноги, так що мусив їх знімати посеред дороги. Краще я вже піду босий, хоч і по болоті. Дивлюсь — коли такі самі вже висять на плоті.
— Ото, — думаю, — напевно,
якийсь бідачисько
пішов босий по болоті.
Видно, йому близько.
А най його качка копне
з тею злодійнею!
Етикетка загранична,
а фігня фігнею.
І свої повісив поряд
для антиреклами
тай послав їх всіх ще далі,
ніж до псьої мами.
Іду й клену всі майстерні
і коперативи,
що такого для народу
взуття наробили.
Іду босий і радію,
що в ноги не тисне.
А тут людей назбиралось,
неначе навмисне.
— Дядьку Петре, чого босі? Ще й з мене кепкують.
— Пропив, — кажу, — черевики —

Read More

ХОДИТЬ СОН КОЛО ВІКОН
КАЗКИ

скачати у форматі PDF

ЗАМІСТЬ ПРИКАЗКИ

Дорогі діти, я розумію, дуже добре розумію, що
ви вже гарненько підросли. Настільки підросли, що ваші
мами і ваші бабусі вже не співають вам колисанку.
Трохи сумно, що її не співають, правда? І колисанці
сумно. Десь ходить вона під вашими вікнами та й
журиться. І сама себе наспівує. А ще, коли стемніє, коло
ваших вікон ходить сон, а неподалік і дрімота. Вони теж
журяться: де будуть ночувати, де знайдеться для них
тепла хата і маленька дитина. А ви вже повкладалися в
свої ліжечка і чекаєте. Чого? Та звісно ж, казку. Бо, коли
діти вже підростають, то на зміну колисанці приходить
казка, бабусина чи мамина, а часом і татова. Її можна
читати, а можна просто розказувати, тому вона й казкою
зветься, від слова «казати». Дехто з вас вже й сам би міг
прочитати ту казку. Але то не те. Перед сном треба, щоб
хтось її прочитав чи розказав. Отоді і добре спиться, і
сни гарні сняться. Очки самі по собі заплющуються,
заплющуються… А вам і казку дослухати хочеться, і
сон склеплює ваші повіки. Отой сон, що попід вашими
вікнами ходив. І дрімота з ним, а якже. А тут казка.
Вона теж тихенько засинає разом з вами.

Read More

СКАРБИ ЧОРНИХ КРУКІВ
КАЗКА

скачати у форматі PDF

Жили собі три брати-кошикарі. Кошики плели, на базар
несли, з того і жили. Не багатіли, але й не голодували. Якось
один з братів і каже:
– А що це ми, братове, всім кошики плетемо, а самі
жодного не маємо?
От засіли вони за роботу, а невдовзі кожен вже мав
добротного прегарного кошика. Взяли брати кожен свого
кошика та й пішли на базар. Не дуже щось купувати, а щоб
кошиками похизуватися. Та вже, коли опинилися на базарі,
то кожного закортіло щось таки купити. Старший брат Петро
купив собі пса.

Read More

ЩОБ СТАВ ДОБРІШИМ СВІТ

скачати у форматі PDF

ЗАМІСТЬ ПЕРЕДМОВИ
А власне, тут передмови і не треба. «Щоб став добрішим
світ»… Промовиста назва. Чи не так? Колись мені вже написався
вірш з такою назвою. А зараз я так назвала свою книжечку
коротких оповідань. Бо й справді, наш світ прекрасний, білий і
великий. От якби ще був трохи добріший до нас, до простих людей,
що не завжди почувають себе у цьому світі захищеними і в безпеці.
Мій творчий доробок невеликий. П’ятнадцята поетична
збірка лежить готова до друку, дещо з прози і казки. Казок багато. І
прози вистачає, а от… Коштів бракує. Бракує тих мерзенних
грошей, аби видати книжки. І нічого тут не вдієш. Такі реалії. Як
вже є. Не скаржуся. Щось вдалося – і так добре.
В літературу увійшла пізно: в 1996 році вийшла моя
найперша поетична збірка «Виклик долі». Пізнувато, якщо
зважити, що я народилася в 1941 році. Народилася на
Тернопільщині, а живу у Львові. Так вже склалося в моєму житті.
Нічого не зміниш і не відкорегуєш.

Read More

ТЕТЯНА ФРОЛОВА
По той бік серця

скачати у форматі PDF

ТЕТЯНА ФРОЛОВА
По той бік серця
Поезії
Львів 2008

Ф 91

Авторка висловлює щиру подяку за фінансування цієї збірки Олександру Б єре жанському

Авторська редакція
© Тетяна Фролоеа, 2008

ЗАМІСТЬ ПЕРЕДМОВИ
Тих людей, що пишуть вірші, розділила б на дві категорії: поети-борці і поети-мрійники чи поети-лірики, що одне і те ж. Себе віднесла б до поетів-мрійників.
Хоча іноді пишу і гострі вірші. Це тоді, коли раптом душа закипає болем за свій край, за наших людей, що живуть вони чомусь в рідному краю не так, к мали б жити. Доки ж? Все нам чогось бракує: коштів, продуктів, законів. А мені так здається, що бракує нам розуму, люд ності і добрих можновладців, таких, щоб думали про свій народ.
Ні, не борець. Я – мрійник і лірик, а ще трохи письменниця і казкарка – і тим сказано все. Здобуток у мене, хоч і не дуже великий, зате дуже щирий і добрий до людей.
Хто мав можливість у тому пересвідчитись, потвердить мої слова.
Десять поетичних збірок, збірочка оповідань для дітей, кілька книжечок прози, дещо з моєї біографії і казки, казки, а в тих казках – цілий світ.

Read More

ПО ЗЕМЛІ ХОДИЛА КАЗКА

скачати у форматі PDF

  Любі діти й онучата,
Любі хлопчики й дівчата.
Сідайте гарненько
Й слухайте чемненько.
У баби Тетяни
В кошику – каштани.
Роздай, Богданчику,
Діткам по каштанчику.
Тут все зважено,
Все розраховано:
В кожному каштані
Казочку заховано.
Зробіть таку ласку –
Помандруймо в казку.
Не турбуйтесь, мами й тати:
Всі повернуться малята.
А хто хоче, нумо з нами,
Любі тати, любі мами,
І бабусі, й дідусі, –
Помандруємо усі.

Read More