КОМУ – КАЗАТИ, А КОМУ – СЛУХАТИ
ЗМІСТ
Замість приказки
Гризя
Бублик та його друзі
Не можна кривдити жабу
Розповідь баби Федори
ЗАМІСТЬ ПРИКАЗКИ
Бабуся Тетяна сидить на стільчику. Довкола неї –
діти,внучата, свої і чужі.
В хаті тепло. Кіт Мурко умостився в бабусі на колінах. Діти не
проти, щоб з ним побавитися, але бабуся Тетяна не дозволяє:
– Не займайте його. Мурко набігався надворі, а там холодно, сніг,
мороз, – зима до нас прийшла. Нехай Мурко поспить.
– Тихо, Сергійку, Мурко спить, – зупиняє Юля свого галасливого
молодшого братика.
– Нічого, Юлечко, наші розмови Муркові не заваджатимуть. Аби
лише його ніхто не зачіпав.
– А погладити Мурка можна?
– Можна. Тільки легенько.