Тетяна Фролова
Казка за казкою
Видавництво «Край» Львів
Автор висловлюе щиру подяку за допомогу в виданні книЖки:
директору Пустомитівської друкарні п. Огоновському І.М.;
директору ТзОВ ‘Екотеп” п. Босику В.Б.; а такоЖ Ірині Гев
за безкоштовно зроблені малюнки.
Авторське редагування Ілюстрації Ірини Гев
Приказка
Розстелились спориші – від дороги до межі.
А на межі – верба, а на вербі – журба. На гіллі хитається, у вітру питається:
“Де мені подітись? Чи іти між діти? Чи іти між козаки
Чи податись до ріки? Там рибалки на човні, козак їде на коні.
До когось пристану – порадницею стану.
До когось вчеплюся – тай не загублюся”.
А рибалки співають – на журбу не зважають. А козак – як козак:
він і так, він і сяк.
Як ударив об землю він лихом, застогнало те лихо тихо.
Як ударив об землю журбою, захиталась калина з вербою.
Покотилася жура
аж до річки до Дніпра, утонула на дні
у Дніпровій глибині.
А з Дніпра, мов ласка, вихопилась казка.
Ходить казка по землі там, де діти є малі.
А якщо й уже повиростали, аби казку любити не перестали.
Сяде на крайчик, з’їсть хліба окрайчик, лагідно всміхнеться
і . почнеться.
О, тихо . починається.