ЩАСТЯ

“Що таке щастя” — задумалась юнка. “Що таке щастя” — задумавсь юнак.

Серце вистукує дзвінко та лунко: Так—гак, так—гак.

Вітер із сонцем у піджмурки бавиться, Заховавшись в зеленім гіллі.

Щастя — це пісня, щастя — це праця На моїй неосяжній землі.

Щастя у зорі чарівної юнки, В пісні, що палко співає юнак… Серце відстукує дзвінко та лунко: Так-так, так-так.

Щастя — це прагнути і жадати, Щастя — це любити, в тривозі ждати, Щастя — це трепетний шум вокзалу, Це так багато і так це мало…

Щастя у тому, як слухає юнка, Щастя у тому, що каже юнак… Серце відстукує дзвінко та лунко: Так—гак, так—гак…

ГІРКОТНО ТАНЕ В РОТІ ШОКОЛАД (роздуми, навіяні гуманітарною допомогою)

Гіркотно тане в роті шоколад…

На серці тоскно, на душі огидно… Куди ж привів Хвалений нами лад?

І через сімдесят, які нам далі видно? Гордились непохитним ми оплотом І крокували в комунізму рай — І стоїмо під заграничним плотом, І вседержавну руку тягнемо: “Подай!”

Т. Фролова

“Подайте, Христа ради, комунізму, Поки він голий і голодний не засне!” Що скаже мій нащадок про вітчизну? Кого він, обнищілий, проклене?

І сумно плаче кобза на майдані,

І квилить — стогне приспаний Дніпро… Де ви взялися, покручі погані, Що рознесли по світу все добро?

З якими шльондрами промарнували? В содомиськах яких ви упились? Реакторів сп’яна намурували, Сп’яна і позриваєте колись. “Моголами” ми ходимо по світі, “Моголами” вже, певно, помремо… Та тільки ким зростають наші діти? Кому у тому звіт ми складемо?.. Гіркотно тане в роті шоколад…