Пану Федору

З «музичної торби»

До дня Валентина.

Не можна зупинити біг хвилин,

І неповторна кожна та хвилина.

Чому ви Федір, а не Валентин?

Чом я Тетяна, а не Валентина?..

 

 

В важкі часи звелись ми на ноги.

Причетні всі до свята, хтоє тут.

Здобутки наші, наші перемоги.

То наша самовідданість і труд.

Найбільша шана нашому Сергію,

Бо скільки під колесами доріг

Пробігло, щоб здійснив він сврою мрію,

А промчало, щоб таки він переміг.

У спеку, в холод, і в погожі днини

Ми у машині, наче на крилі…

Везе усміх радісний дитини-

Вантаж, що найщиріший на землі.

І хоч сьогодні скронів- одна руїна,

І хто б сьогодні щоб не говорив,

Про нас ще заговорить Україна,

Про наш концерн, що виріс і змужнів.

Тож хочеться усім нам побажати

Наснаги й сили, і нових горінь.

 

Щоб в кожній установі, в кожгній хаті

Єднала «йоко»долі поколінь.

 

В кабінеті- тато наш, наш Сергій,

Сповнений і задумів, і надій,

Втомлений, у клопотах голова.

Гомін серед іграшок невгава.

– Чом такий засмучений ти, Сергію?

– Та зняли, бач, іграшки веремію.

– Тут в нас перетворення зачули,

А вони веселощі розввели.

І дзвенять, і квакають, і виграють-

Ні хвилинки спокою не дають,

Він на них нагримав- ну, звісно, тато:

– Це з якого приводу у вас свято,

Закричали іграшки: «йоко! Йроко!

– З Новим роком, таточку! З Новим роком!

Засвітились радістю всі обличчя!

Це ж у фірми нашої п’ятиріччя.

Працювали ми всі тут не даремно,

Наша фірма виросла до концерну.

Хай достаток множиться з кожним роком!

Хай живе і славиться наша «йоко».

А щоб не страшні були конкуренти,

Кожній працівниці по компліменту!

А щоб татко зовсім був ідеальний, то

До до компліменту ще й преріальні.

А щоб ми гордилися своїм татом,

Вже б пора і стать йому меценатом.

Хай про нас відлунює добра слава!

Хай на нас надіється наша держава

З новим роком!

Успіхів і розквіту тобі, «йоко».

фірмі «йоко». А що саме «йоко». Ну… це просто «йоко». Принаймні так мені поясмили…

 

 

Аліні Тур до дня

Народження

=на прохання
Сашка=.

В найкращий вік твій, в вісімнадцять літ,

Нехай тобі весь світ,

Перед прекрасним іменем «Аліна»

Нехай всі хлопці стануть на коліна.

У радості, без горя і журби

Кохана будь і лиш мене люби.

 

 

Жаль нам с вами расставаться.

Что гадать и что пророчить,

Ведь «корни твого счасться»

Не всешглда куёт, что хочет.

Ведь куётся- как поется.

Получилась бы лиш песня.

пусь  же вам без нас живётся

веселей и интересней.

Пусть без вас нам- Просто скука.

Только что ты тут попишеш?

Жизнь- такая штука…

Ьто бурлит- а то- навсегда…

У неё три законы,

Расставляет всё по полкам.

Тут- находки, там- уроны…

Расставляла бы уж с толком,

Ну, а то ведь, как придёрся…

Там успехи, Туси- провели…

Пусть счасливо вам живётся.

Мы вас любим, мы в вас верим.

Лётчик- он всегда есть лётчик,

И не может быть иначе.

Счастья вам без проволочек

И удачи лишь удачи.

Вместе випито и спето

И рас сказано от сердца.

Ну, а если было с перцем,

Словом дружеским согрето,

Уходили все печали.

Оставайтесь же в полёте.

Счтобы люди вам встречались

И в быту, и на работе.

И счтобы небо чистым,

И чьтоб лётная погода,

И чььтоб двигатель работал

Без ремонта год от года.

Хоть во сне, но всё ж летайте

И о нас не забывайте,

А коль выпить захотите,

Мы вас ждём, вы приходите.

Лёниным сослуживцам, уходящим на пенсию=.