Отцю Михайлу.
Ви душі очищаєте від скверни
І шлете молитви за нас до Бога.
То ж хай вам Бог сторицею поверне
Все, що для нас вимолите у нього.
Недтивдлючись, що ви у сані,
Не бійтесь щоденної роботи,
За те ви в нас в повазі і в пошані.
Ми дякуємо вам за всі турботи.
Святі отці, ми голови схиляєм,
Спасибі, що не погордили нами.
Хай рясно вас Господь благословляє
І опікується вашими долями.
Хай сповнить все,що
Просите ви в нього,
Хай дасть вам сил
Творитель всього світу.
Здоров’я вам, міцного-преміцного
І многая вам і благая літа!
Санаторію
«проліску» 25 проків.
Двадцять п’ять… це мало чи багато?
Двадцять п’ять… далеко до сторіччя.
Двадцять п’ять… це молодість і свято…
З святом вас… скрізь сяючі обличчя.
Народився санаторій наш!
«пролісок»- людськи і Божий дар.
Це- здоров’я повний патронташ,
Це- сердець людських нетлінний жар.
Скільки сил лягло на цей вівтар!
Та згадати кожному приємно,
Що і він приніс свій скромний дар
І що труд цей не пропав даремне.
Світ став кращим. Здоровіші люди.
Скільки ж то їх побувало в нас…
І бентежить радість наші груди.
Ми не марнували даром час.
Ми Добро творили на землі
І рятувати будемо надалі,
Щоб усі, дорослі і малі,
Щастя клали на людські скрижалі.
світ прекрасний, коли світ здоровий.
Голоса до нас дитячий сміх.
«пролісок» і справді в нас чудовий.
З днем його народження усіх.
Ви новонародженого в руки а першими від сонця прийняли,
Працею і силою науки
Вирости ізмужніти помогли.
Вам уклін низенький і пошана.
Кожному дожити до ста літ!
«пролісрок»- це квітка незрівнянна.
Хай цвіте вона на цілий світ
Коли довкола ще нема доріг.
Зима тримає світ весь в полоні,
Ця ніжна квітка пробиває сніг,
Маленька квітка в сонця на долоні.
Це пролісок- людська велика мрія.
Кругом ще холоднеча і завії,
Та з проліском весна іде велично.
Я народився разом з санаторієм.
Мені двадцять п’ять, санаторію теж…
Разом з санаторієм щастя відтворюєм,
Щастя людське, що не має меж.
Бо здоров’я- це щастя. Хто заперечить?
Бо здоров’я- це багатство, і в ньому вся суть.
Петре Павловичу, ви взяли на плечі
Величезну ношу. Сміливо в путь!
Людське здоров’я- то порядна справа.за те пошана вам і
Добра слава.
Від Бога і людей благословення
І творчого запалу і натхнення!
Нових вам сил і напнутих вітрил!
Нових горінь для дальших поколінь!
Нових тривог і гордих перемог!
Нехай всі зими відступають боязко.
Сторіччя вам разом із нашим «проліском»!
Ми принесли до васз сивої давнини,
З доби козацької ібуремної,
Бо почули, що серед зими
Зацвіла квітка таємної.
Що цвіте та квітка двадцять п’ять уже літ.
Про таке диво і нам знати слід.
От наш гетьман
Зіновій-Богдан Хмельницький
Послав нас у ваш вік неблизький.
Звелів нам клейноди козацькі вручити
І гетьманський читати.
«я, гетьман України і війська козацького Зиновій-Богдан Хмельницький наказую
призначити отаманом Моршинського козацького куреня Петра… сина Павла. І отаманувати йому тут до ста літ, а коли буде на те Божа воля то і довше.
- наказую Моршинському куреню слухатичся його беззаперечно, виконувати всі його накази і настанови.
- наказую отаману Моршинського козацького куреня міцно тримати у кулаці та дисципліні весь свій медичний персонал, окрім жіноцтва і молодих дівчат.
- до ста років горілку пити чарками, починати з трьох, в міру своєї потреби. Після ста років пити лише по огній чарці, але по великій, що у вас, як нам стало відомо, склянкою. Це для того, щоб одурити своє столітнє серце, якщо воно надумає бунтуватися.
- а ще наказую нагородити працівників культури Цегольника Богдана і Сидорову Орисю почесними грамотами і премією з триста талярів.
Гетьман України
І війська козацького
Зінові й-Богдан
Хмельницький
Своєю рукою».