Привітання, присвяти написані Тетяною Фроловою на замовлення

 

Я слюсар-складальник.

Не так воно просто.

Не візьмеш тут силою,

Ба, навіть зростом.

Потрібна не тільки тут вправна рука,

Потрібні знання

Та ще й думка метка,

Робота, скажу вам,

Хоча й клопітлива,

Та дуже потрібна

І дуже важлива.

Без нас не збереться

Жоден завод.

Зате ж і спасибі нам

Каже народ.

Без нас не обходиться

А є ж серед нас

Співаки і поети,

І мрійники є.

Бо ж інакше не можна.

В житті необхідна

Професія кожна.

 

 

Купила мама коника-

Я радий був, як слон.

Сказала мама: «коник цей

Поїде за кордон».

Сказала мама- і радості

Настав моїй кінець:

Поїде в Польщу коник мій,

Мій коник-стрибунець.

 

 

Хай помагають вам небесні сили

В житті долати труднощі й незгоди.

Любові вам родинної і згоди,

І щоб довіку близькі вас любили.

Хай кожен будень для вас святом буде,

І біля вас хай будуть гарні люди.

 

 

Хай цей день буде справжнім святом

І переллється на весну.

Бажаю радощів багато,

Кохану жінку- лиш одну.

Тебе хай люблять всі потрохи,

А ти- одну і назавжди.

Нехай усі майбутні роки

Пройдуть в любові, без журби.

Подих горінь, нового злету,

І все життя- без самоти.

Тривоги часу для поетів,

Для поетес- один лиш ти.

Турбот у нас багато,

Вони сьогодні не для вас.

У нас сьогодні буде свято.

Нині і прісно, і повсякчас.

 

З Новим роком шановний…

Хай сотий рік посіє вас

Новим щастям,

Новими турботами,

Новими успіхами.

Нових вам сил

І напнутих вітрил!

Нових горінь

Для дальших поколінь!

Нових тривог і довгих перемог.

 

 

Андрійкові.

Будь щасливий і хороший

Май машину і трохи грошей,

Поважай і маму, й тата,

Люблять хай тебе дівчата

Часом за смачним обідом

Ти згадай і бабу з дідом.

Як у Львові нам ікнеться десь так в обідній час,

То дід Лайош усміхнеться,

«наш Андрій згадав про нас».

Хай щастить тобі Андрійку,

Де б ти не був, куди не йшов.

Якщо згубиш ти копійку,

Ьто мільйона, щоб  знайшов.

 

 

Хай Бог благлословить ваш дім

І щасливу вашу всю родину.

І хай ніколи вам усім не буде сумно й на хвилину.

Хай найкоротшими стежками

До вас приходять тільки свята,

І хай весільними квітками

Для всіх засяє ваша хата.

 

 

Хай ластівками  в двері і вікна

Влітає в твою оселю.

Хай в твоїм серці молодість квітне,

І усміх вплітає пісню веселу.

Хай на твоєму ясному обличчі

Зморшки бувають тільки від сміху.

Хай до сторіччя стать чоловіча

В твоєму погляді знаходить втіху.

А чоловік твій мусить радіти

Й ревнувати немає права,

Коли його жінці дарують квіти,

Коли вона гарна, ніжна, ласкава.

Тобі дуже личить така поведінка,

І твій чоловік нехай тільки гордиться.

Бо кожна цариця- це все-таки жінка,

І кожгна жінка- трохи цариця.

 

 

Хто хоч раз тебе побачив,

Зачарований тобою.

Щастя, радості й удачі,

Щоб не стрілась ти з журбою.

Щоб тебе усі любили,

Ну, а ти- мене одного.

Ще тобі бажаю, мила,

Усмішки… і більш нічого.

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

13 − seven =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.