Матері до шістдесятиріччя.

Шістдесят, матусю, то не старість,

То тільки осінь стала на поріг.

Хай вона приносить лиш радість

З ваших перетруджених доріг.

Щоб жили ви літ за сто здорові,

Шанувати ми будемо вас.

Дай же сили з нашої любові

Кожен день і час.

 

Мамо, бабусю, зозулечко срібна.

Ви дорога нам і дуже рідна.

Найрідніша у всенькому білому світі.

Ми любимо вас, і онучата і діти.

Бо осінть- це також ваша дитина.

Маєте з нього доброго сина.

І хоч шістдесят- це не так вже й багато.

Ми щасливі, що маємо ваше свято.

У Бога попросим для вас довголіття,

Аби святкували ми ваше століття.

Щоб вас не боліли ні ноги, ні руки,

Щоб втіху приносили внуки і діти,

Хай серце працює, не знаючи втоми,

Хай щастя витає у вашому домі.

І тиск щоб нормальний,

І все щоб на місці,

Хай тісно в вас буде,

І в чарці, і в мисці,

І ви щоб ще випити

І з’їсти могли.

Дай, Боже, нам всім!

Здоровенькі були!

 

 

До Василя.

Знає Господь з ясного неба,

Чого нашому Василеві треба.

А йому треба не так вже й багато:

Хліб і до хліба в будень і свято,

Від людей шани, ласки від Бога,

А більше , здається, не треба нічого.

 

Від Василя до Василя

Хай пісня душу звеселя.

Хай вас Господь благословля,

Хай ангел вас охороняє.

За вашу щиру доброту,

За вашу людяність велику

Дай, Боже, вам довгого віку

І людського щастя повноту.

Щоб ви завжди були здоровим,

Щоб ви завжди були коханим.

Вітаємо вас з роком новим

Сусіди ваші- ми з Богданом.