Сьогодні веселі, як ніколи.
дружніш і голосніш буває спів.
І хоч зима скувала гори і доли.
У нас сьогодні пролісок розцвів.
З тим проліском ми будемо здорові
І дужі крокуватимем в життя,
Бо в цьому санаторії чудовім
Турбуються про матір і дитя.
Ми щиро вас вітаємо із святом.
Дорослих і дітей,-усіх-усіх!
Нехай вам буде радості багато
І хай лунає ваш здоровий сміх.
Працюють тут чиїсь бабусі і мами.
І нам, віддаючи своє тепло,
Вони щодня бувають разом з нами,
Щоб в наших душах сонячно було.
Цілуємо натруджені їх руки,
Бажаємо їм сили про запас.
У них є діти, а можливо і внуки,
Бо вони щодня спішать до нас.
Вони нас розважають і лікують,
І дбають про наш щоденний комфорт,
Ні сил для нас, ні часу не шкодують,
А їм би і самим вже на курорт.
Коли ж вони, долаючи утому,
Весна чи літо, осінь чи зима,
Нарешті повертаються додому,
То на своїх дітей вже сил нема.
Ми дякуємо вам за вашу ласку,
За вашу терпеливість і любов.
Нехай життя вам подарує казку,
А ми сюди прийдем знов і знов.
– Коли я стану вже стареньким дідом,
Але ще дужим буду і міцним,
Ми на сторіччя «проліска» приїдем
І будемо радіти разом з ним.
Молодятам.
Запрошення на весілля.
Просили мама,
Просили тато
І ми вас просим
На наше свято.
Приходьте, гості,
Приходьте, любі,
Щоб ми з’єгнались
у чеснім шлюбі.
Рушничок щастя
Ми розстеляєм.
Приходьте, гості,
Ми вас чекаєм.
Від неба вам благословення Боже,
А від землі- все світле і все гоже.
А з міста Львова- наші побажання.
Щасливих літ і вічного кохання.
Коли на небі висипають зорі,
Нехай насняться вам Карпатські гори,
А вітерець, що на Високім замку,
Хай сни вам наколисує до ранку.
У якому б не жили ви раї,
Не забувайте про ваш рідний край.
Тут народились ви і зростали,
Тут вам пісень матусі наспівали,
Стежки без вас
Занудились й діброви,
Що вам принесли заспіви любові,
І хоч шляхи до вас лягли далекі,
Вас Українські віднайдуть лелеки.
Нехай приносять вам щорік від року
Синів і дочок- добру замороку.
Любов і злагода хай буде вам завжди.
Хай Бог дає з роси вамі з води.