Григорій солодко спав у своїй хатчині. Дверей він ніколи не замикав – красти нічого було – то Лусик безборонно увійшов до нього. Спершу він трохи понявкав для годиться, а потім заговорив:
– Григорію. Григорію, прокинься. Вибачай, що потривожив.
Григорій наче не здивувався, що кіт раптом заговорив.
– У нас лихо. Фрукта – чарівниця. Вона обернула принцесу на жабу, а жабу обернула на принцесу і поклала на принцесене ліжко. Принцесу треба рятувати.
Григорій був уже на ногах.
– Де принцеса?
– Там у кущах.
– Ходімо.
Принцеса-жаба, мокра і жалюгідна, сиділа у кущах і плакала.
– Принцесо, не бійся. Це, Григорій. Я поки що візьму тебе до себе, аби ще більшого лиха не сталося. Бо як похопиться Фрута… Я поки-що тебе у себе сховаю. Та й будемо щось думати.
– Ква!
– Що ти, принцесо, – не на жарт перелякався Григорій. – Ти ще можеш розмовляти?
– Можу. Але мені все більше хочеться квакати.
– Не треба, принцесо. Намагайся не думати про те, що ти… Жаба.
– Як же я можу про те не думати?
Взяв Григорій принцесу-жабу заніс у свою хатчину тай посадив у коробку.
– Тут тобі буде безпечно. Сиди поки що і нічого не бійся. Я тебе годуватиму і доглядатиму. Ми з котиком неодмінно щось придумаємо.
– Квакую. Ой!
– Не лякай нас, Мілено і не плач. Нам зараз здоровий глузд потрібний. Ти, котику, іди до палацу. Будеш нам розказувати, що там відбувається, як приживається нова принцеса. Та намагайся нікому не потрапляти на очі. А особливо Фруті. А я подумаю, кого послати за нянею. Її неодмінно треба привести. Без її мудрої поради ми не розплутаємо той клубочок. Не плач, Мілено, благаю тебе. Поклич до себе всю свою дотепність, всю свою невгамовність. Ти ж така славна.
– Не можу.
– Мусиш, принцесо.
– Мене нема. Є жаба.
– Лусику, скажи хоч ти їй що-небудь.
Та Лусик не знав, що сказати своїй господині.
– Так про що це я?.. А-а, думаю, кого послати за нянею. Жінка вона вже немолода, серце може не витримати. А сказати їй конче треба, а як інакше? От і думаю, кого розумного за нею послати.
– Я не хочу, щоб вона мене бачила у такому стані, – попросилася Мілена.
– Не хвилюйся, я тебе їй не покажу. Вона, ясна річ, буде просити, але це її може вбити. Головне – не падай духом і вір, що все буде добре.