У затінку часу

М м

Мама вміла малювати,
А Мирон – лиш пустувати.
– Намалюй мені машину.
І малює мама сину
«Мерседес». Машина гарна –
Для ледачих мрія марна.
Щоб таку машину мати,
Треба добре працювати.

Молоко дає корова,
Мед, відомо всім, бджола,
А вже пряників медових
Моя мама напекла.
Я смачні свої гостинці
Дам Мирону і Маринці,
І Іринці, і Петрові,
Щоб міцні були й здорові.

Н н

Наталці носить наша Ніна
Нові журнали неодмінно,
Бо Ніну всі хорошою
Вважають листоношею.
Попрошу я у мами й татка,
Щоб підписались на «Малятко»
Чи на «Пізнайко», чи «Барвінок» –
Там так багато цікавинок.
Тоді й мені нестиме Ніна
Нові журнали неодмінно.

О о

В Оксани щодня оповідки новенькі.
Їх слуха охоче Оленка маленька.
Послуха, подума – і нишком зітхне:
«Ох, як там бракує Олега й мене.
Візьми нас, Оксано, в свою оповідку:
Мене, і Олега, і нашу сусідку,
Онисю, Орисю, і ще Опанаса –
То буде цікавою казочка наша».

П п

Перепілочка в полі просо полола,
Ненароком ніжку собі проколола.
До перепела листа писала,
З перекотиполем пересилала.
Перелети, перепеле, через поле,
Аж де перепілочка просо поле,
Допоможи ніжку їй перев’язати
Та й долетіти до рідної хати.
Ой, вилетів перепел з-під полукіпка,
А за ним перепеленят ціла черідка.
Полетіли перепілочку рятувати,
Щоб повернулася вона до їхньої хати.
Бо сумно без неї і вечеряти,
Бо сумно без неї і спати лягти.
Потерпи, матінко, вже недалечко
Наша хатинка, наше гніздечко.

Пилип пішов по дрова в ліс.
Пилип на плечах пилку ніс.
Несе Пилип і тихо хлипа,
Бо пилка важча від Пилипа.

Скоромовка
До Пилипа прийшли в хату
Непрохані поросята.
Посипали попелу по полу.
Судили-рядили,
Потім посадили
Пилипу під кожну полу
По перепелу.

Р р

Рита Рому рятувала –
Ромі сльози витирала.
Рома рюмсав цілий ранок,
Бо гарячий був сніданок.

Реготала реготуха –
Розтягала рот до вуха.
Реготуха реготала,
А чого – й сама не знала.

Прокинься, розумнику, ранок уже.
Вже сонечко встало і день стереже.
Ранкова роса розбудила гаї.
Он глянь, як розквітли троянди твої.
Ромашка розказує казку нову
Про те, як збирати цілющу траву.
Послухай її і мерщій побіжи,
Всім друзям маленьким своїм розкажи,
Що трави цілющі – це диво землі,
Збирати їх можуть дорослі й малі.

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

18 − 7 =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.