21

Пагінці маленькі Нашого народу Вирвані з корінн м З рідної землі. А над океаном Чаєчка кигиче. Десь далеко з вітром Гомон ть гаї. Може, Україна Своїх діток кличе, Та вони не чують Голосу її.
ДО ПЕРШОЇ СПОВІДІ
Мене матус повела до церкви.
А перед тим ми вчили молитви.
Я йшла не так, к ходите тепер ви –
Спогорда, не схиливши голови.
Я йшла смиренно. Тільки-от не знала,
В ких мала ка тись гріхах.
Не скривдила нікого і не вкрала,
І ще олжі не мала на устах.
Спитала в мами, що мені казати,
Коли про гріх св щеник запита.
До сповіді йшла і мала знати,
А не знала на свої літа.

Тих літ було не так уже й багато. Нічого не згубила й не знайшла. В моїй душі було велике св то: До сповіді до першої йшла. Дивилась мати на свою дитину.
– Колись збрехала, може, пригадай.
– І що, за отаку мою провину Мене пошлють у пекло, а не в рай?
– Не знаю, доню. Бог це тільки знає. Він наш єдиний праведний суддя. Молись – і він тебе не покарає.
Ти ще мала, ти зовсім ще дитя. Рука у мами і жорстка, і тепла. Від неї пахне хліб, полин, спориш.
– Тобі далеко ще до раю й пекла.
А зак дійдеш, то може й нагрішиш. Гріхів, к реп’ хів. Спокус багато. Усіх не обминеш. Такий вже світ. Дзвонили дзвони. Я ішла на св то, До сповіді найпершої в сім літ. Дивилис на мене всі присутні. У церкві повно, мабуть, все село. Не мала ошатненької сукні. І камери тоді ще не було, Аби мене знімати ради сміху. Та й що там ще знімати, Боже мій! Це вже тепер батьки собі на втіху

22

23

Знімають радість нездійсненних мрій. Дітей своїх нар джених знімають. Сказала б мама: – Все це дл людей. А Бог нас, доню, вс кими приймає, Аби душа була, к сний день. Такі собі маленькі наречені Ідуть до Бога в забутті своїм. І дивитьс на них старий св щеник Й мовчить собі. А що він скаже їм? Хизуються. Одні поперед других, Занурившись у помислах брудних. Така гордин гірша від наруги. Мовчить св щеник. Молитьс за них. А що він скаже? Все це їхнє право, У чому йти до церкви і коли … І камери … Все пишно і скраво. За що ж страждали й на Голгофу йшли? Вже на свою, оновлену Голгофу. Ішли в Сибір, у вічну мерзлоту … Моливсь св щеник Богу Саваофу І все дививсь на Матір Пресв ту.
ДАЙ СИЛ МЕНІ, БОЖЕ
Не лишай мене, Боже,
В земній суєті,
Не лишай на поталу жорстокого світу.

Якщо ще нічого не встигла в житті,
Дай же час ще мені дл останнього звіту.
Дай же хист описати твій сон чний день,
Дай же сил змалювати дощі твої й грози
І найкраще творінн твоє – то людей,
їхні болі і радощі, сміх і сльози.
Дай же, Господи, сил і натхненн мені,
В цьому світі щось добре ще треба
зробити.
Темні ночі і сонцем ос ні дні,
І свій край берегти і довіку любити.
МАМИНА МОЛИТВА
І нема куди подітись –
Все це істини старі:
Виростають наші діти
І старіють матері.
Все чекають-вигл дають
Із далеких вас доріг.
Діти всі це добре знають.
Та кби ще кожен міг …
А матері треба
Не так вже й багато:
Аби ви зібрались
У будень чи св то.
А матері треба

24

25

На вас подивитись, А потім до неба За всіх вас молитись. І гонитва, і ловитва, Вир життєвий зат га. Тільки мамина молитва Від біди оберіга. Треба вам те пам’ тати Кожен день і повс кчас, Що старенька Ваша мати Ревно молитьс за вас. Лиш мати уміє У Бога благати, Аби її діти Вернулись до хати. Лиш мати уміє Просити у Бога, Аби з її дітьми Не сталось нічого.
ЯКБИ ПРИЙШОВ ІСУС
Якби Ісус Христос прийшов до нас, У наші дні, в наш неспокійний час Чи упізнали б? Чи не повели б? Чи знову на хресті не розп’ ли б? А потім би смі лись і глумились.

А потім би Всевишньому молились, Аби простив їх неспокутний гріх. Такі знайшлис б, не скажу за всіх. Такі знайшлис б з підступом людці. Якщо не ті, то вже напевно ці. Прости мені, наш Отче, що грішу. Що думаю собі, то те й пишу. Чи не шкодуєш, Отче, що створив Такий прекрасний, неповторний світ? А в ньому стільки незбагненних див, Що не ос гнеш і за сотні літ … А в ньому люди, геть недосконалі. Все їм не так і всього їм замало. Спаплюжили усе і прокл ли, І твого сина, Боже, розп’ ли, Хоч післ того легше їм не стало. Христос Воскрес! О, диво то св те! А люд м знову щось-таки не те. О, Милосердний, ти прости вже їх, Тих грішних, нерозумних, та твоїх. Пошли їм благодаті і краси І світ спаси, помилуй і спаси.
НАРОДИСЯ, ІСУСЕ, ЩЕ РАЗ
Не шукаю людей ідеальних: Того дива давно вже нема.

26