143
ЗИМОВІ РОЗДУМИ
СКУВАЛА ЛЬОДОМ …
НЕПРОХАНА ГОСТЯ
Зима не чує гідромету. Вона іде собі, бреде, По кучугурах, по заметах. Дороги снігом замете, Річки скувала вже льодами, У лісі грізно загуде, Іде до нас з сніговиками, Непрохана у гості йде. Дерева, холодом обн ті, Сто ть, чекають на тепло, На них шапки, немов із вати, Неначе так завжди й було. Запорошила снігом села. У кожен комин загл да. Дл дітвори зима весела, А дл старих – одна біда. Мороз гул є під кожухом, Що хочеш, з ним те і роби. А сніг л гає легким пухом, Без смутку, гор та журби. І сон іде у кожну хату, Спішить по свіжому сніжку. Вже незабаром прийдуть св та І Миколай у кожушку.
Зима скувала льодом
Озера всі і ріки.
Здавалося, назавше,
Здавалося, навіки.
Зима скувала льодом
Людські серц і душі.
І холодно на морі,
І холодно на суші.
Зима …
І р тунку від неї нема.
Зима …
Я крижинкою стала й сама.
Тільки брод ть спогади-сни.
Почекай до весни.
Зима позастел ла Білесенькі обруси. Це гарно і св тково. Судити не беруся. Мережили линки, Звір та гаптували, Та падали сніжинки І все це замітали. Зима …
І р тунку від неї нема. Зима …
144
145
Не морозь моє серце дарма. Бо оселі моєї тепло Нагадає про все, що було.
ГУЛЯЄ В ЛІСІ ХУРТОВИНА
Зародила р сно горобина. Хтось сказав, це на холодну зиму. Суперечки вже не вестиму. У старих на все свої прикмети. Випадуть сніги, морози вдар ть, Білий світ і ще білішим стане, І застогне в лісі хуртовина, По дорогах виростуть замети. Тільки б серце стужа не скувала. Щоб не обпекли морози душу. Перезимувати кось мала, Перезимувати кось мушу. І мороз на шибці намалює Квіти несправдешнього кохання. Тільки хай мені їх не дарує. Я замру у світлому чеканні. Квіти ті несправжні і холодні, І вони мені не гріють душу. Зовсім не спатиму сьогодні. Вірш новий написати мушу. Вірш маленький, але теплий-теплий І кого ж це ним обігрію?
Ще не знаю. Може свою мрію, Може жарт, безглуздий, недотепний. Може вірш той подарую липці, Що до мене т гне голі віти. Може розтоплю холодні квіти, Що намалював мороз на шибці. Хай собі малює їх, де хоче. Смуток не живе в моїй оселі. В ній живуть мої пісні веселі І безхмарні спогади дівочі. Вірші римуватимуть поети. До весни їх стільки наримують, Що весна збере їх у букети І коханим всі їх роздарує. Але до весни ще так далеко. Світом нудить в вирію лелека. А у нас зима ще ходить краєм. Потомились. Всі весну чекаєм. І тремтить від стужі горобина. – Нащо ж так р сно зародила, Коли плід мій на холодну зиму? Я кажу їй: – Добре, що вродила. Ягоди твої на щаст птаству. Де таке на світі ще багатство Ти знайдеш, к найдивніше диво? Почекай, весна не за горами, Дозимуєш кось разом з нами. Ні, не винна в тому горобина, Що гул є в лісі хуртовина.
146
147
СВЯТОЧНА ФЕЙЄРІЯ
СВЯТОЧНІ СЛЬОЗИ
Надходить Св т-вечір, і зіронька с є, сіда до вечері родина моя. Мене чомусь смуток і жаль обнімає. Шептала молитву і плакала я. Прости мені, Боже, св точні ті сльози. Прости мені, Боже, за гріх не карай. Я плачу за тими, що десь у дорозі шукають по світу загублений рай. Вони на чужині, немов не чужинці, та голови глад ть чужинські вітри. Згадайте, панове, що Ви – українці, що Вам жовто-сині
гор ть прапори. Вертайтесь додому, з добром чи з бідою -все ж вижити легше з своїми людьми. Тут св та Різдв ні, кут з кол дою. Чи десь ще на світі св ткують, к ми?
МОЛИТВА ЧИ КОЛЯДА
Зірка різдв на В небі сія. Жде при вечері Наша сім’я. Молимось щиро І ми, і ви І за померлих, І за живих. Зійди на Землю, Мати Св та, Благослови нас На всі літа. Дай нам уздріти Боже дит -Наше спасіння,
148
149
Наше життя. Дай, Боже, силу Діткам малим, Пошли здоров’ Батькам старим. Пошли нам згоду Й мир на Землі. Хай виростають Дітки малі. Божа Мати, Вислухай нас. Хай в кожній хаті Буде гаразд. В кожній родині -Хліб на столі На Україні Й на всій землі.
РІЗДВЯНА КОЛИСКОВА
Блиск линковий, Шелест ангельських крил. Посилає нам світ казковий, Переносить у світ казковий Тих, хто його відкрив. Спіть, дітки, спіть. Ангел над вами витає,
Небо вам посилає
Радість безхмарних літ.
Сходить зірниц
І розган є пітьму.
Хай солодкий вам сон насниться,
Що намрі лось, хай здійснитьс
Всім, і тобі і йому.
Спіть, дітки, спіть.
В небі зірниц с є,
І Бог благословл є
Цей неповторний світ.
У Вифлеємі
Діва Марі не спить.
Народилось дит на сіні
І принесло нам всім спасінн
В ту найсв тішу мить.
Спіть, дітки, спіть.
Слава Божій дитині!
Христос народивс нині,
Щоб вр тувати світ.
Ангели з неба
Світ сповістили увесь.
Обновитис світу треба,
Бо в ту ніч дл мене й дл тебе
Бог народивс днесь.
Спіть, дітки, спіть.
150