Лисиця в Інтернеті
Лисиці захотілось в Інтернет.
Що тут робить? Найперше — на бенкет,
туди, де позбиралась знать велика.
І не питали, хто її покликав.
В рудому вся — ну, звісно, як лисиця,
пройшла перед самісіньким постом,
крутнувши тільки віялом-хвостом.
Всі дивувались: що воно за птиця?
Дивилися, як п’є вона і їсть,
а надто вже дивилися на хвіст.
“О, ця, видадь, високо польоту!”
А прямо не спитали її: “Хто ти?”
Наввипередки гостю частували:
поїли смачно, ситно годували:
бенкет — на те він і бенкет.
Придумавши на те причину
і вибравши зручну хвилину,
лисиця попросилась в Інтернет,
у світ, пробачте, віртуальний,
бо тут їй, вибачте, набридло.
Ніхто ж не знав, що воно — бидло,
бо хвіст же був на диво ідеальний.
Пустили. А вона
поїла півнів віртуальних,
вкусила велетня-слона,
а скільки ще антиморальних
там пакостей накоїла — хто зна.
Та й утекла.
Немовби там і не була, і
Що тут за паніка зчинилась!
Усі кричать: “Це знову вірус
17

новий у нашім Інтернеті!” Ті, що сиділи на бенкеті, і ті, котрі стояли на посту, тихенько знай собі мовчали, бо соромно було, що зустрічали лисицю не по розуму, а по хвосту.
Десерт
(Байка)
У мишачому царстві на помості і бігання, і порання, і шум. Сьогодні миші до кота йдуть в гості. Кому б таке могло прийти на ум? Весь день сиділа молодь в перукарні, і суперечки пристрасні велись. А старші знали, що вони й так гарні. Навіщо їм ті зачіски здались? Сьогодні честь їм випала велика. Нема і сліду від проблем сумних. Казали, ніби кіт їх сам покликав. Бо що за день народження без них? Стрибала молодь, старші дивувались? часи змінились? Чи коти не ті?.. А дві найстарші миші заховались і плакали собі на самоті. Бо їх ніхто не слухав. Так благали, щоб віри не йняли отим котам. Та молоді собі з них кепкували, загнали в закут, щоб сиділи там. „Ну ті старі! Такі вже несучасні! Й малому ясно:-що там ті коти?
18