Бувальщини, небилиці та всякі дурниці

У нас тепер амбіції є власні, з котами скоро будемо на „ти”. Бо ми такі! Нові й розумні миші! Набачились чимало всяких див. Вже в офісах свої ми маєм ніші, а дехто й по комп”ютеру ходив! Для нас тепер всі знято заборони, на те, щоб говорити — поготів. Хто знає, може, у новім сезоні почнемо полювання на котів”. Не знали миші. Звідки їм знати? Якби знаття, пропав би весь концерт. А кіт хотів всіх друзів здивувати: й живих мишей подати на десерт. Тут висновки такі, звичайні й прості, і зовсім зрозуміла думка та: коли ти миша, то не йди у гості до хитрого і спритного кота.
Пригода в підводному царстві
(Казка для дорослих)
Зажурився під водою Водяник:
Холоднішає все дужче з кожним ранком.
Замерзає борода. – Ей, Пустобрик! –
На прислугу він гука. – Ей, голодранко!
Напустуються при місяці вночі, –
Не розбудиш їх удень при сонці потім.
До полудня собі сплять, мов паничі,
Й роблять вигляд заклопотаних в роботі!
І влетіло пустотливе бісеня,
Чи ще хто там його зна, яка він птаха,
19

Й закрутилось, завертілось… – Стій, щеня! Бо дістанеш. – Бідний, бідний я невдаха!
– Що за галас ви зчинили уночі І кого у вир запхали, харцизяки? Я хвости вам повідрізую, собаки! І завиєте у мене, мов сичі!
– То рибалка собі грав біля води, А вони його вхопили – та й у воду!
– Я ж просив, щоб не робили людям шкоду. Бо тоді не оберемося біди.
Як наїдуть із машинами сюди,
дно розчистять, розплетуть нам баговиння.
Чи подумали ви, бісове насіння,
Ми тоді куди подінемось, куди?!
Закрутилось, завертілось – й ну пищать:
– Не карайте мене, пане! Я не винен!
То русалки затягли у баговиння!
Я ж просив їх, я ж благав їх не чіпать…
– Ну, веди його до мене. Вже гіора
Тільки дудку хай свою візьме з собою.
Якщо гарно він мені на ній загра,
Буде жити, як царевич, під водою.
Як захоче, на русалці оженю. А чого… Ото забава гарна буде!
– Що ви, пане! То ж русалки, а це ж – люди!..
– А тобі з’являтись тут забороню!.. Знаю я, що ви з русалкою того… Дуже любитесь… Чи як там його к бісу… То ж давай веди сюди мені його. Та ще, чуєш, прибери оту завісу, Із латаття, баговиння, що там ще… Я не бачу, що там діється у світі.
– Але ж так нас можуть всіх переловити!
20

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

three + 13 =