Абетка

 

                                                            Д.

День зупинився на межі.

Далеко десь кричать стрижі.

Вони літають і кричать,

Своїх дітей літати вчать.

Почнеться завтра день новий,

Чи сонячний, чи дощовий.

Аби лиш людям на добро,

Аби не обмілів Дніпро.

Щоб діти в радості росли,

У квітниках квіти цвіли

І щоб приходили до нас

Всі йшли року у свій час…

                                                            Г.

грім гримить, шумлять вітри,

Град, гроза, гуркоче небо.

Страшно- що не говори.

Та боятися не треба.

Гроза минеться,

Сонце всміхнеться,

Проясниться небо-

І буде, як треба.

 

                                                            М.

Мама для ляльки стільчик купила.

Лялька на ньому охоче сиділа.

Я б і сама посиділа трішки.

Хай вже на ньому лялька сидить.

Треба мені ще абетку довчить.

 

Мама по базару ходила,

Мама ялинку купила.

Потім будила Яринку,

Зщоб йшла прикрашати ялинку.

– Вставай, Яринко,

Зустрічай ялинку.

Свято на порозі,

А ялинка на морозі.

 

                                                            Ю.

Юхим- юнак гарячий,

Юстина- юна і метка.

У них любов одначе

До таємниць мандрівники.

Від Дону до Дунаю

Шукаючи звіданих доріг.

Любов до свого краю

На рідний поверта поріг.