Христос Родається! Славімо його!!!

            Дорогі пані Тетяно, пане Лайош! Прийміть найщиріші вітання і бажання у дні найщиріших свят: Різдва Христового та Святого Йордана. В Новому році, хорошому здоров’ї, прекрасному віці та третьому тисячолітті, хай благословить Вас Господь творчими перемогами і їх торжеством на многії літа і славу України! Софія та Михайло.

 

 

                                                            Тернопільська Облдержадміністрація

                                                            Управління культури

                                                            М. Тернопіль, бульвар Т. Шевченка 6

                                                            Тел. 22 13 85, 25 85 44

                                                            Від 09 04 2001 року н65 103.

                                                            Лайошу Молнару Тетяні Фроловій

                                                            Вул. Медової Печери буд. 27 кв. 29

            Шановний П. Молнар!

            За дорученням Голови Облдержадміністрації Коломийчука В.П. управління культури розглянуло можливість влаштування ювілейних вечорів на Тернопільщині та фінансування чергової збірки поезій Тетяни Фролової.

            За домовленістю Лановецького районного відділу культури вони готуються Вас прийняти 26 квітня.

            На жаль, управління культури не може допомогти видати чергову збірку поезій Тетяни Фролової, тому що видавничою справою воно не займається і кошти на це не передбачається.

            Одночасно вітаємо П. Тетяну з 60-ти річним ювілеєм, бажаємо щасливих довгих літ, творчої наснаги і високих злетів її поезії.

            З повагою заступник начальника управління культури Облдержадміністрації Р.Ф. Табачук.

 

 

                                                Тернопільська обласна рада

                                                            Постійна комісія з питань соціально-економічного, розвитку, фінансів, бюджету і торгівлі.

                                                            Рішення від 11 09 2001 року н181 про звернення Тетяни Фролової

            Заслухавши і обговоривши інформацію голови постійної комісії Пирога Н. постійна комісія вирішила : рекомендувати фінансовому управлінню облдержадміністрації (Баранець) виділити 2000 (дві тисячі гривень) на видання поетичної збірки «У вітру на крилі».

                                      Голова комісії І.М. Періг.

 

 

            Затверджую: заступник голови Лановецької райдержадміністраці В.А. Козина. 23 квітня 2002 року.

            Здавальний опис на документи особового походження Української поетеси Тетяни Іллівни (Кноль), яка народилася в селі Білозірка Лановецького району Тернопільської області проживає в місті Львові.

            1 автобіографія Тетяни Іллівни Фролової (Сама про себе)

            2 рукопис «Стежки від воріт».

            3 рукопис «Під каштанами».

            4 рукопис «Слід Сінгалевича» (Спогади про Юрія Даниліва).

            5 публікації з газет і журналів (Ксерокопії) за 1996 рік.

            6 публікації з газет і журналів (Ксерокопії)) за 1997 рік два екземпляри.

            7 публікації з газет і журналів (Ксерокопії) за 1998 рік десять екземплярів.

            8 публікації з газет і журналів (Ксерокопії) за 1999 рік двадцять екземплярів.

            9 публікації з газет і журналів (Ксерокопії) за 2000 рік одинадцять екземплярів.

            10 публікації з газет і журналів (Ксерокопії) за 2001 рік два екземпляра.

            11 лист-відповідь з редакції журналу «Заклик» від 10 січня 1973 року н26 (Ксерокопії) один екземпляр.

            12 акт прийому в дар від Тетяни Фролової рукопису поезії «Соломії Крушельницькій» від 10 листопада 1998 року один екземпляр.

            13 рецензія Миколи Мушинки (місто Пряшів, Словаччина) на книгу Тетяни Фролової»Слідами Сінгалевича» один екземпляр.

            14 рецензія Миколи Мушинки (місто Пряшів, Словаччина) на книгу Тетяни Фролової (Поезії) «виклик долі» два екземпляра.

            15 рецензія Миколи Мушинки (Місто Пряшів, Словаччина) на книгу Тетяни Фролової (Поезії) «Повінь» один екземпляр.

            16 ксерокопія статті Світлани Антонидин «А ранок неодмінно стане днем» один екземпляр.

            17 вірші Тетяни Фролової «Матусю, розкажи мені про зорі», «Перехожим», «Снігоцвіти
», всього 61 (Шістдесят одна) одиниця документів.

            Опис склав: начальник архівного відділу Лановецької райдержадністрації Л.С. Туревич 23 квітня 2002 року документи прийняв працівник державного архіву Тернопільської області. 25 квітня 2002 року.

 

 

            Шановна Тетяно Іллівно. Пане Лайоше, Сашко. Доброго Вам дня.

            Виконую ВВаше прохання- надсилаю газету. Пробачте лише за те, що змусила Вас довго на неї чекати. Ця стаття датована 21 жовтня, а вийшла значно пізніше.

            Це «Завдяки» нашим внутріредакційним проблемам, у наступний номер, після нашої з Вами зустрічі не пішла, бо Руслана ще не зробила фотографії, потім не знайшлося місця в газеті, дали аж у третій номер. Та у зв’язку із заборгованістю перед видавництвом, газета вийшла не вчасно! Такі-то наші митарства. Але часопис ніби буде існувати. Сподіваюсь, все буде гаразд.

            Подаю свою замітку на Ваш розсуд. Писала те, що бачила, чула і відчувала.

            І знову ж таки , у статті через несправність комп’ютера допущено деформацію тексту- існує повторення. За це також прошу пробачення.

            Критикуйте, але не осуджуйте надто строго мій матеріал. Стежину журналістики я топчу лише рік. А за фахом я філолог. Закінчила Львівськи Національний університет імені Франка тепер удосконалюю свої знання.

            Дякую за знайомство з приємними , простими, розумними і талановитими людьми, яким маю честі писати цього листа. Ним і завершую.

            До побачення. Нехай Вам у всьому щастить. З повагою Наталя.

            1 листопада 2000 року.

 

 

18.7.2002.

Шановний пане Мушинка!

Щиро дякую за листа, а головне за книжку Т.Фролової, за котру Вам дуже вдячна. Она пише, що може хтось знайде у ній крихту своїх спогадів. Я їх знайшла і пригадала моє дитинство. За першої Респуб. ми їздили з мамою кожні вакації до нашої бабусі в Тарасівку, котра є близько. Я була маленька, та пригадую як моя бабуня мазала підлогу в кухні глиною, кормила нас варениками з вишень з медом, бо мали багато бджіл. Жили на хуторі дальше від села, а ми цілі дні бігали на ставок, де я впала і топилася, але була з нами двоюрідна сестра і її брат старший за нас. Наша бабуня була дуже добра і ніжна жінка Миколи, але було в них щось природне даже в любові до ближнього.

Попід хатою мали насіяно повно чорнобривців, котрі ще й тепер мені пахнуть, а мамина улюблена пісня була «Чорнобривці». Чула їх як мала 90 років в радіо з Пряшева, але она вже того не чула, бо ми всі свої радіомовлення не чули. Маємо можливість слухати мадярів, циганів, але своїх ні. Хоч нас багато живе по Словаччині.

Я вже знову розписалася, а Ви запитуєте мене в листі про ті, може, сторічні взірці, котрі збирала мама. Більшість назбирала на Гуцульщині, але є там і тамтешні, назбирані на Прявщині, а декотрі і то власні, мамині.

Пишете, що відкрилисьте Тернопільцям, Дністрям і т.д., а тепер хочете відкрити взірці мами. Они були напевно заслужені для України, але моя мама була звичайна селянська учителька. Була скромна і робила чи вишивала, бо мала в тім велику залюбу і хотіла по собі залишити між народом, котрого любила.

Ще торкатися того, що то моя заслуга то ні, бо я нічого не зробила. І то Ваша праця. Я не знала, що з тим маю робити і боялася. Ще й все може пропасти. Звернулась до п.Істинякови, а він сказав, що не візьмуть (я його особисто не зношу). Я приїхала до Пряшева, ввечері він подзвонив і я йому сказала, що їду до Свидника і передам в музей. Він казав почекати, зразу подзвонив Вам і так ми стрінулися. Я була дуже щаслива, що могла передати Вам колекцію, не мусіла їхати в Свидник. Ви з тими взірцями як полагодите – так і буде. Мама все думала, що може видасть книжку, але не вийшло. У Лабіняк приїздив до неї директор музею. Обіцяв, що допоможе з книжкою, але якось з тим не зійшлося.

Що до виставки, 40-50 штук рушників, серветок, обрізів та інших вишивок (моїх та дівчат), але може було б зробити виставку на Пряшівщині. Все ж таки більше частину життя прожила на Лавірщині і десь 31 р., на Закарпатті десь 21 р., а з Галичини прийшла в 28 років. Думаю, що в тім музею А.Варгали роблять виставки. А так як Ви скажете – так і буде. Як будете мати час колись вислати книжечки Т.Фролової, то буду рада. Але прошу написати ціну, щоб я заплатила.

З повагою.