Тарасові Шевченку
Пробач, Тарасе, що без шани й віри
Кладуть вінки і квіти лицеміри.
Їм байдуже до тебе й до народу.
Кують нові кайдани на свободу.
Але тебе не зможуть закувати,
Твій дух високий кинути за грати.
Вони б хотіли, щоб тебе забули
І щоб твою могилу обминули.
Та тужаться і мучаться дарма:
Нема в них сил та й розуму нема.
Народ наш мудрий. На твою могилу
Ведуть стежки всю Україну милу,
Яку ти так любив. І любиш досі.
За неї Бога повсякденно просиш,
Аби Господь послав їй кращу долю,
Щоб дав їй на вік-віки вольну волю.
Ти дивишся на нас
Розумними очима
І думаєш свою
Велику вічну думу.
Хоч два століття вже
У тебе за плечима,
Прийшов ти в наші дні
Спустошення і глум.
З Чернечої гори
Ти дивишся крізь роки.
Твій гордий заповіт
Лунає над землею.
Реве та стогне днесь
Од віку Дніпр широкий.
Ти – України син
І завше будеш з нею.
І з далечі доріг
Легенький вітер віє,
І шле тобі поклін
Тополя серед поля.
А ти – наш оберіг,
На тебе вся надія.
Засвітить нам зоря,
А з нею краща доля.
Не судіть поета
Не судіть поета.
Суд над ним не владний.
Тільки суд Господній
Має над ним право.
Він прийшов у світ цей
Зовсім безпорадний.
Мав талант від Бога,
Від людей мав славу.
Слави не просив він,
Не жадав він грошей.
Тільки свою музу
Він любив до щему.
Став для вас тепер він
Зовсім не хороший,
Бо не так він виклав
Вашу теорему.
Правда, не хвалив вас.
А за що хвалити?
Це вам дошкуляло,
Ах, як дошкуляло.
Думали: ну як же
На свій бік схилити
Отого поета,
Яких зараз мало.
Думали вчепити
Хоч би дві медалі.
Того скарбу досить –
Далебі, не шкода.
Та не захотів він
Й живе собі далі.
Добре, щире слово –
Краща нагорода.
Прихвостнів в вас досить.
Славлять вас по всюди.
То ж хіба поети?
Справжні блюдолизи.
Після вас не скажуть
Добре слово люди.
Що б же ви робили,
Якби не лакизи?
Що ж ви зупинились,
Кволі й безпорадні?
Має світ свій власний,
Має свої рими.
Не судіть поета,
Ви над ним не владні.
Ангел-охоронець
Поруч з ним незримий.
Прозріння
Очевидно за моє терпіння
Бог сліпій мені послав прозріння…
То нічого, що не бачать очі –
Серце в грудях б’ється і тріпоче,
Ніби пташка, піймана у сіті.
Не одна я у великім світі.
Є у мене світлобарви слова,
Є у мене пісня колискова,
Є земля, що гріє босі ноги,
Є поразки, є і перемоги.
Є і друзі, і коханий в мене,
І сини – як пагілля зелене.
Є життя, а що не бачать очі…
То не кожен має те, що хоче.
Кожен щось знаходить, щось втрачає –
Нам завжди чогось не вистачає.
Відлюбилось
Бузок зацвів так рано сього року,
Такий духм’яний і такий… Живий.
Весна йому не шкодувала соку.
Він кожен рік цвіте і все новий.
Як відвернути заморозки вдасться,
То, може, вродить досить черешень.
У когось тут закінчувалось щастя,
А в когось починалося лишень.
Про власне щастя думать не хотіла.
Воно було – і вже його нема.
Відходячи, торкнулась мого тіла
І душу приморозила зима.
І несла у полатаній торбинці
У ті весняні паморочні дні
Свої зимові, крижані гостинці:
Комусь веселі, а мені – сумні.
Я до зими звернулася з докором.
– У тебе ні краплиночки жалю.
Чи не ганьба? Чи пак тобі не сором?
Адже я ще по-справжньому люблю.
– Ну вибачай, твоє вже відлюбилось,
І вороття назад уже нема.
А в мене серце билось, билось, билось.
Чи вже була весна? Чи ще зима?..
2014 рік.
ЯКБИ ПРИЙШОВ ІСУС
Якби Ісус Христос прийшов до нас,
У наші дні, в наш неспокійний час …
Чи упізнали б ? Чи не повели б ?
Чи знову на хресті не розп’яли б ?
А потім би сміялись і глумились.
А потім би Всевишньому молились,
Аби простив їх неспокутний гріх.
Такі знайшлися б, не скажу за всіх.
Такі знайшлися б з підступом людці.
Якщо не ті, то вже напевно ці.
Прости мені, наш Отче, що грішу.
Що думаю собі, то те й пишу.
Чи не шкодуєш, Отче, що створив
Такий прекрасний, неповторний світ ?
А в ньому стільки незбагненних див,
Що не осягнеш і за сотні літ …
А в ньому люди, геть недосконалі.
Все їм не так і всього їм замало.
Спаплюжили усе і прокляли,
І твого сина, Боже, розп’яли,
Хоч після того легше їм не стало.
Христос Воскрес ! О, диво то святе !
А людям знову щось-таки не те.
О, Милосердний, ти прости вже їх,
Тих грішних, нерозумних, та твоїх.
Пошли їм благодаті і краси
І світ спаси, помилуй і спаси.