Зміст
Тетяна Фролова.Сама про себе (замість передмови) …….
Коли падають зорі …….
Розділ 1. Сама про себе. І не тільки
До Ісуса …….
Я вірю …….
Бог подарував мені натхнення …….
То віршів тоді б не було …….
Я писала розхристані вірші …….
Розхристаний вірш ( роздуми та спогади ) …….
Колись… …….
Мені випала доля поета …….
Як на тому портреті …….
Творіть добро …….
В моєму земному раю …….
Дарую вам… …….
Я в дзеркало на щастя не дивлюся …….
Пам’ятай і люби …….
А історія… …….
А мені було тридцять шість… …….
Приходь до калини …….
Я ще тоді не мала вишиванки …….
Розділ 2. Полини
В Бога випрошу миру вам …….
Молися, сину …….
Навіщо ви прийшли на Україну? …….
Так часто сниться …….
Ромен цвіте …….
По Львову ходить Каменяр …….
На березі життя (славень) …….
Вертайтесь, діти …….
Хто пройде після нас? …….
Ми отак живемо …….
Дивлюсь на світ незрячими очима …….
Сплять сурмачі …….
Брехати – гріх, казати правду – сором …….
Гортаю сторінки печалі …….
Сумні реалії. Без містики …….
Пошануй хоч тепер …….
Розділ 3. Настроєві замальовки
Колекція усмішок …….
Доля водія (так мало свят і так багато буднів) …….
Жив – як не жив …….
Не зникай, веселко …….
Туман заліг в моєму місті …….
Кажуть, мріяти – не на часі …….
Не думаю про вічність (може й зле) …….
У Добросині …….
Час сплачувати борги ( нотатки з життя ) …….
Вийшло – як вийшло …….
Маленьке і велике диво …….
Не треба плакати, доню ( своєї доньки не маю, що ж, напишу для чиєїсь ) ……
Панянка …….
Поетова любов …….
Розділ 4. Море і я
Я дихала морем… у сні …….
Мені сниться море… …….
Паперовий змій …….
Побачення більше не буде …….
Море, місяць і я …….
Я сумую за Кримом …….
Доки з Криму сіль привезуть чумаки …….
Розділ 5. Коли падають зорі
Зоряні вірші …….
Лови зорю …….
Світ відкритий для нових чудес …….
Ніч і місяць …….
Мене одну …….
Лежу без сну …….
Веселий дивак …….
Світи …….
Не розлучайтеся з коханими …….
Зорі падали, падали… …….
Бажання збудуться колись …….
Казка радості й любові …….
В моїй оселі ( казка ) …….