І нарешті! Трактор! Роздолля, гуркіт, пилюка і пісня. Та головне – та потужна техніка кориться йому. І ніяких співчувальників. Нарешті!

Але й тут не обійшлося без викрутасів долі.

• Ти знаєш, Олесю, кого я маю на тракторі у підмінниках?
• Кого ж?
• Ти навіть уявити собі не можеш. Гальку.
• Яку то Гальку?
• Галину Питльовану.
• Ну-ну, знаю. Така кругловида чорнява дівчина. Весела така. Дружкує на всіх весіллях. Часом ледве не б’ються, аби вона була за дружку. А що вже приспівує та приказує – то заслухаєшся.
• Вона, вона.
• А як же вона на трактор сіла?
• Закінчила курси трактористів та й сіла. Уявляєш? А в тракторі як розбирається. Не повіриш. Краще за хлопа.
• І не страшно їй самій в полі цілі сутки робити?
• Каже, що не страшно.
• Ну що ж. Доброго підмінника матимеш.
• Та вже матиму.
• Ориська зла. Кипить.
• А їй що?
• Не знаю.

Та й зітхнув. Чого зітхнув – ще й сам не знав.

Все про всіх в селі жінки найчастіше дізнаються біля криниці. Добре, що по воду треба ходити.

• Ти чула? Ориська від свого лікаря зробила аборт.
• Може зробила, а може й не зробила. Люди чого не видумають.
• То правда. Ольчина сестра санітаркою працює. Вона знає.
• Зробила – то й зробила. Кого тепер тим здивуєш? Тепер дівки і здоров’я гублять, і гріха не бояться. Добре, що у мене доньки нема.
• Я ще тобі не те скажу. Весілля Ориськи з лікарем відкладається. Планували на осінь, а тепер не знати. Щось той лікар крутить. Хоч би не покинув Ориську.
• То й що? Не вінчана ж. Жінок з дітьми кидають – і нічого. А тут… полюбилися трохи – і досить. Ще комусь треба. Нехай би була Петра трималась. Той би не покинув.
• Шкода Ориську!
• Чого там шкода? Ще не один у неї буде. Головне почати. А далі вже піде.
• Ну як ти так можеш казати? Така гана дівчина.
• Дівоча краса – як на сонці роса. Швидко минає. Шкода дівчину. Ясна річ, що шкода. А як вона Петра покинула? Не шкода було?
• Петро хлопець.
• То й що, що хлопець? То можна йому в душу наплювати? Знаєш, як він її любив?
• Я чула, що він тепер з Галиною Питльованою путається.
• Може й таке. А що? Галина гарна дівка. Як вогонь. І роботяща. Трактор освоїла. Це ж треба!
• Ет, не жіноча то справа. Шити, вчителювати – то так. А трактор…
• Що кому.
• Нехай би краще до Ориськи повернувся.
• Дурний би був. Підбирати те, що хтось покинув.
• Ти зла.
• Певно, що зла. Не вміла шанувати, то нехай тепер згадує. А гарна пара була б, ой, забалакалася. Біжу.