ЗВІДКИ ВИ, ПАНІ ТЕТЯНО?
Слово ювілярці: “Все починалося, напевне, з поетичної назви села – Білозірка. Є таке село на Тернопільщині…. Не знаю, чи були втішені батьки з моєї появи, бо я була дванадцятою дитиною (правда, у живих нас лишилося шестеро), але в селі звикли все приймати реально: народилася дитина, то треба їй давати лад. Може б воно і нічого, та йшла війна. Про злигодні та нестатки казати не доводиться. На другому році життя я захворіла і втратила зір…”
Вічна темрява закрила у пам’яті Тетянки те, що встигла побачити маленькою, але білі зорі все ж залишились у її пам’яті назавше.

Білозірко моя, Білозірко,
Моє рідне прегарне село,
Було важко нам всім, було гірко,
Дай же, Боже, щоб краще було.

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9