Таню, Танечко, мила Тетянко! Вірші твої, то Божий дар. Я читала б їх зранку і до ранку, бо вони для душі, що нектар. Ось, Тетянко, зібралася я нарешті написати, тобі декілька рядків. Спочатку прийми мої щирі вітання з поздроровленням з Новим роком. Шлю тобі, Таню, свої найкращі побажання. І бажаю тобі всього того, чого ти сама собі бажаєш у житті. Ще зичу тобі здоров’я. щоб ти не дуже ломала собі голову, від кого то той лист. Повідомляю, що пише тобі Валя Сабібікіна-Незенко. Я хотіла написати тобі одразу, коли приїхала з Боярки. Та все читала перечитувала твої вірші і ніяк не могла наважитися. Читала їх друзям, сусідам. Вони всім дуже подобаються, я ж їх майже вивчила на пам’ять. Лише у вірші «Імперію зруйновано дощенту» забитий другий рядочок. Напиши мені його. І у вірші «Гіркотно тане в роті шоколад», напиши, чи перший та останній куплет- однакові чи ні? Взагалі, Танечко, мені дуже подобаються ттвої вірші. я їх читаю і перечитую з насолодою. Бо вони душі торкаються й хвилюють. Якщо зможеш, то вишли мені ще декілька з тих. Може той: як ховала сніжинки до кишеньки? Чи який ще? Вибири на свій смак. Якщо не має змоги, то я не розсерджусь, напиши мені. Тепер трошки про себе. Від тоді, як ти від’їхала з Києва, то у нас було дуже зимно, а у квартирі топилося дуже і дуже погано. Навіть зовсім відключали батареї. Ми в хаті змерзали, як цуценята. І не могли нагрітися. Новий рік зустрічали вдома. Ціни у нас вже такі, що страшно й сказати. Мабуть до магазинів ходитимем , як на екскурсію. М’ясо та ковбаси, хоч дуже дорогі, та не залежуються на прилавках, а йдуть, як то кажуть: «На розхват». Таню, мила! Пиши мені, як там наші у Львові? Як працюють, як мешкають? Передавай привіт від мене Красючку- коцюрубі- кицько драбчастій. А також передавай привіт від мене усім, хто мене пам’ятає і знає. Напиши, як твій малий Сашко. Мені він дуже подобається. Пиши, чи пишеш нові вірші? що у тебе нового? Взагалі, пиши мені про все. Я буду чекати твого листа з нетерпінням і з радістю буду тобі відповідати. На цьому до побачення. Цілую, Танечко, тебе від усієї душі! Чекаю, пиши. Валентина Незенко. Таню, Танечко, мила Тетяночко! Вірші твої- то є Божий дар…… Таню, не смійся з цих рядків, бо вони від усього серця.. Таню, напиши мені, чи звонили ви до Бублика і чи вислав він вам свої гуморески.
Тетяно! Рибця моя мила.
Вітаю з Новим роком щиро!
Бажаю щастя дивоцвітів!
хай ніжно люблять тебе діти!
Всіх благ тобі у повсякденні.
В любові, в творчому натхненні.
Бог хай пришле тобі здоровя,-
І людськую шану із любов’ю,
Життя твоє хай буде святом.
Щоб мала ти грошей багаьто-багато.
Ліпше в доларах ніж у купонах…
Від лиха, від скрути хай Бог бороне.
Хай зовсім радість хмільного кохання
З тобою крокує від рання й до рання,
І несе в світле щастя бурхливим потоком…
Вітаю, рідненька ще раз з Новим роком! Тож рік цей- собаки,
Дарма, то- нічого!
Життя людського чекаєм від нього.
Щоб зникли страшні лихоліття.
Чекаєм від нього. Щоб зникли назавжди.
Здоров’я, здоров’я на многії літа!
Здоров’я! й чого ти хочеш сама…
Доповнень до того у мене нема.
Сердечно вітаю ще й ніжно цілую.
Найкращі бажання дарують-дарують.
Таню! О! як би було чудово! Як би ж я могла свої побажання подарувати тобі не в листі, а за святковим столом. Та що поробиш.
Тепер напишу тобі трошки про себе. Працюємо ми не повний місяць працюємо десь приблизно днів 15 всього. За листопад. Заробили 175000 купонів. Що одержимо за грудень ще не знаю. Палять у нас погано, тому у нас в хаті є досить холодно. Ціни у нас розпухають що дня. Вже місяць, як я застудилася, і ще й досі не відійду від наслідків простуди. Таню! Твої вірші- віддушина. Читаю їх під настрій частенько. Ще дуже люблю читати вірші Асадова. Вони теж дуже чудові. Чи ти їх читала чи ні. Таньця! Я сподіваюсь одержати від тебе лист і зошит з віршами. Пиши мені про своє життя й роботу. Взагалі про все-про все. Що Коцюруба казав тобі про мої вірші? хотілося б і твою думку знати, якщо ти їх прочитаєш? Напиши відверто її мені, Таню, пиши! Я дуже рада з тобою спілкуватися і дружити. Чекаю відповіді. Цілую. Думаю, що ми колись зще зустрінемося чи у Львові чи у Києві. І це буде дуже чудово! Якщо у Львові то я матиму насолоду, читаючи рядки твоїх віршів. Відведу душу. Можно й ніч не спати читати і читати їх. Тож мрію і вірю. Тобі, нарешті, дивно з мене, але я така є і нічого з собою не зроблю. На цьому до побачення. Пиши. Врублевська.