Заснув ведмідь

(Спробуйте прочитати дитині, коли вона не хоче спати)

 

Ведмідь заліг у свій барліг:

Терпіти холоду не міг.

А що найгірше — та зима:

І бджіл нема, й медку нема.

Сухого листя намостив

І лапу медом намастив —

І так заліг у свій барліг.

Проспить і зиму він, і сніг.

Солодкі сни

Аж до весни.

Заснув ведмідь —

І ти засни.

 

Хто це стука пальчиком?

 

– Хто це стука пальчиком

у моє вікно?

– Спи, дитя, це дощик

йде уже давно.

– Хто це хлюпає босоніж

по калюжах прямо?

Хто це, хто це, мамо?

– Спи, дитя, це дощик

ніженьки полоще.

Спи, це дощовиця

вранці чепуриться.

Ходить дощ по траві,

носить ківш на голові.

А в ковші – водиця,

щоб росла пшениця,

І жита, і картоплі, –

все, що квітне на землі.

 

Ходить ніч по берегах

 

Ходить ніч по берегах,

Сушить коси по лугах,

Тернами розчісує,

По садках розвішує.

На креслаті ясени

Почіпляла диво-сни.

Розсіває сни, мов мак:

Вибирай собі на смак.

А як ранок надійде,

Туман в коси заплете

Й помандрує з зорями

По світах незораних,

Назбирає снів в запас

Та й повернеться до нас.

 

***

Тихо плаче сон в колисці,

Що Сашко не хоче спати.

Плаче молоко у мисці,

Бо не хоче кіт хлептати.

І цвіркун тихенько плаче,

Мабуть темряви боїться.

Уві сні собака плаче:

Щось йому недобре сниться.

Я Сашка заколисала,

Молоко став кіт хлептати,

І цвіркун замовк, бо стало

Надворі уже світати.

І собаці я сказала:

«Повернись на другий бік…»

Все замовкло, все затихло,

Тільки сон кудись утік…

 

Добрий вірш

 

– Мамо, співай мені, мамо!

– Спи, я співати не вмію.

– Так не буває, я знаю.

Співають всі мами на світі.

Вмієш. Ти просто не хочеш.

– Спи, ну закрий свої очі.

Я тільки плакати вмію.

– Щось заболіло у тебе?

А пам’ятаєш, я плакав:

Ніжка боліла у мене.

Ти мені казку казала,

Гладила ніжку до ранку,

І я заснув на світанку.

Мамо, ти ляж, ну будь ласка.

Я розкажу тобі казку

Про козенятко маленьке,

Про зайченятко сіреньке –

Це допоможе, я знаю.

Сидітиму я біля тебе,

І не засну аж до ранку.

– Спи, мій хороший… І мама

Тихо вела колисанку,

Як тільки вміє співати мати.

Хочу, щоб кожна дитина,

І навіть та, що не знає

Маминих слів і казок,

Щоб кожна дитина на світі

Мала свою колисанку…

І подобрішає світ…