Зміст

 

Тетяна Фролова.Сама про себе (замість передмови)   …….

Коли падають зорі   …….

Розділ 1. Сама про себе. І не тільки

До Ісуса   …….

Я вірю   …….

Бог подарував мені натхнення   …….

То віршів тоді б не було   …….

Я писала розхристані вірші   …….

Розхристаний вірш ( роздуми та спогади )   …….

Колись…   …….

Мені випала доля поета   …….

Як на тому портреті   …….

Творіть добро   …….

В моєму земному раю   …….

Дарую вам…   …….

Я в дзеркало на щастя не дивлюся   …….

Пам’ятай і люби   …….

А історія…   …….

А мені було тридцять шість…   …….

Приходь до калини   …….

Я ще тоді не мала вишиванки   …….

 

Розділ 2. Полини

В Бога випрошу миру вам   …….

Молися, сину   …….

Навіщо ви прийшли на Україну?   …….

Так часто сниться   …….

Ромен цвіте   …….

По Львову ходить Каменяр   …….

На березі життя (славень)   …….

Вертайтесь, діти   …….

Хто пройде після нас?   …….

Ми отак живемо   …….

Дивлюсь на світ незрячими очима   …….

Сплять сурмачі   …….

Брехати – гріх, казати правду – сором   …….

Гортаю сторінки печалі   …….

Сумні реалії. Без містики   …….

Пошануй хоч тепер   …….

 

Розділ 3. Настроєві замальовки

Колекція усмішок   …….

Доля водія (так мало свят і так багато буднів)   …….

Жив – як не жив   …….

Не зникай, веселко   …….

Туман заліг в моєму місті   …….

Кажуть, мріяти – не на часі   …….

Не думаю про вічність (може й зле)   …….

У Добросині   …….

Час сплачувати борги ( нотатки з життя )   …….

Вийшло – як вийшло   …….

Маленьке і велике диво   …….

Не треба плакати, доню ( своєї доньки не маю, що ж, напишу для чиєїсь )   ……

Панянка   …….

Поетова любов …….

 

Розділ 4. Море і я

Я дихала морем… у сні   …….

Мені сниться море…   …….

Паперовий змій   …….

Побачення більше не буде   …….

Море, місяць і я   …….

Я сумую за Кримом   …….

Доки з Криму сіль привезуть чумаки   …….

 

Розділ 5. Коли падають зорі

Зоряні вірші   …….

Лови зорю   …….

Світ відкритий для нових чудес   …….

Ніч і місяць   …….

Мене одну   …….

Лежу без сну   …….

Веселий дивак   …….

Світи   …….

Не розлучайтеся з коханими   …….

Зорі падали, падали…   …….

Бажання збудуться колись   …….

Казка радості й любові   …….

В моїй оселі ( казка )   …….

 

Розділ 6. Присвяти

Народився поет ( Степану Підлужному )   …….

Журналістам   …….

Про лицаря і поета ( в одній особі ) О. Д.   …….

Славному гідромету на згадку (Що можемо, те даруємо. Зате щиро)   …….

Марті Кінасевич ( світлій пам’яті )   …….

Читачеві Ковалю Віктору (на світлий спомин)   …….

Їм не судилося вмерти (присвячую Львівській школі-інтернату для сліпих дітей № 100 і своїм вчителям, давнім, колишнім, котрі мене вчили)   …….

Я пам’ятаю про тебе (братові Григорію)   …….

Перші вірші ( внучці Юлі )   …….

Лиш би тільки була щаслива ( внучці Юлі )   …….

Листки гортає осінь кольорові (на спомин Феліксу Фролову)   …….

Кричать на смітнику ворони (колишньому письменнику, що не зовсім вдало перефарбувався)   …….

 

Розділ 7. Дитячі голоси (для дітей і про дітей)

Сон   …….

А вона кувала   …….

Зимова колискова   …….

Про нашого котика Васька   …….

Зустріч з левами   …….

Знову про собак ( і про людей також )   …….

Спи, мій синочку   …….

Куди подівся сніг? ( Сергійкові Фролову на згадку про його бабусю )   …….

 

Розділ 8. З вікна жіночої світлиці

Я сама   …….

Жила, як могла   …….

Я ще й дівкою не була   …….

Циганка знала   …….

Тепер сама те знає   …….

Повоєнні дівчата   …….

У чиїсь сни   …….

Люблю свій спогад   …….

Тому й зима…   …….

Любов, якої нема…   …….

Може Бог нас з’єднає колись ( на світлу пам’ять Феліксу Фролову )   …….

На відстані літ ( В.К. )   …….

Любов свята і грішна   …….

Безтурботний гульвіса-вітер   …….

Самотність так болить…   …….

Лебедина пісня   …….

Так судилось мені на віку…   …….

А літа стелилися мережкою   …….

 

Розділ 9. Акварелі душі (для тих, хто не зрікається любові)

Цвітуть жоржини   …….

Очима невинної сарни   …….

Ти прийшов з дощем   …….

Дивне скерцо   …….

Нас любили не ті   …….

А молодість десь бігла поміж травами   …….

Ти не віриш в кохання   …….

Хтось мене застеріг   …….

Тебе єдиного   …….

Без пари   …….

Нікого щось нема   …….

Пустеля німа   …….

Приречена любов   …….

Зім’яті пелюстки квіток  …….

Так судилося   …….

Аби любив   …….

Та вороття нема  …….

Тільки кому?..   …….

Ну як же так?   …….

Вишнева тиша   …….

За кохану поклич   …….

Дякуй долі, що любов була   …….

 

Розділ 10. Нотатки (із циклу «кишенькова голова»)   …….

 

Розділ 11. Сумний вінок для Юліана   …….

 

Розділ 12. Осінні мелодії (в мінорі)  

Найкраща в світі осінь   …….

Не завинили ми   …….

Одеська осінь   …….

Осінь віщувала нам розлуку   …….

Осінь все розуміє   …….

Аж до наступної осені   …….

Вітання від осені   …….

В снах моїх давно тебе нема   …….

Щастя пригорнути поспіши   …….

Краща доля власна   …….

Сяйнула осінь   …….

Надія на весну   …….

Чекай, допоки…   …….

Час осені   …….

Весною знов запахне зілля   …….

Не попрощались   …….

Осінній виклик   …….

Переболить   …….

Ти все забудеш   …….

До осені в гості   …….

Як обнова   …….

Не треба слів   …….

Щойно тут була чаклунка   …….

У дітей закінчились канікули   …….

В осінньому лісі   …….

 

Розділ 13. Снігоцвіти,або снігокрути

І знов зима…   …….

Дивовижа    …….

Меливо   …….

 

Розділ 14. Весноспіви

Невже тобі за веснами не жаль?

Черемха   …….

Солов’ї Олесеві   …….

 

Розділ 15. Про все і ні про що

Багатим і ситим   …….

Сліпі ( До міжнародного дня сліпого. Було б смішно, якби не було сумно )   …

Легенди не мовчать. Чи треба їх будити   …….

Коли звучить гітара (пісні чи легенди)   …….

Рік змії   …….

На Андрія   …….

Старість (про одну самотню пані)   …….

 

Розділ 16. Бувальщини, небилиці та всякі дурниці

Заповіт   …….

Бізнесмен   …….

Як жінка чоловіка провчила   …….

Зустріч у потойбіччі   …….