Зміст

 

Замість передмови (сама про себе)

Так наша історія пишеться

Сини, ви повертайтеся живими

Що їм скажу…

Не прости

Якщо бути не хочеш рабом

Не час (голос з потойбіччя)

Щоб боротись за своє

Поміркуємо…

Ніхто вже їх не зупинить

І тоді народиться пісня

Пам’ятаймо

Тим, хто проти

Як дійдуть до розуму і до зросту

У серці кожнім

Благаймо в Бога миру на землі

Христо воскрес – воскресне й Україна

Спільна молитва за світ

Полини

Чомусь так терпко пахнуть полини

Поєднай мене з Україною

Забудуть люди, що таке війна

Свята сльоза з очей Марії

Не покинь мене, Божа мати

Помилуй і не відвернись (молитва)

Навчи нас, Ісусе

Подякую Богу

Дума про Батурин

Обжинки

Сіячі

Обжинки

На плаву

Пісні ще є, а голосу нема

Спасибі вам за те, що мовчите

А калина цвіте

Я донька українського народу

Коли ти будеш на межі

Для чого привели тебе на світ

Ми збудуємо дім

Боже, дай ще раз мені родитись

Настроєві замальовки

Я буду

Покличу літній вечір у гостину

Попрощалось літо

Колишні листи

Якби…

А сльози – не роси

Вже хтось косив зарошену траву…

Мандрує ніч

Світи, моя зоре

Не буди мене, місяцю

Вірю у твої чари

Вечір приховає сивину мою

Не до пари

Я ще тоді не була поетесою

Ніщо не повертається назад

Від свят у будні

В’ється стежка

Я мріяла про сивого коня

Ангели

Промінчик

У моїй галактиці

Такої пісні більш нема ніде

Час собі йде

І пам’ятаю, і люблю

Всім на втіху

Жила собі муза

Я так люблю той незбагненний світ

Сповідайся небесам

Від спогадів до спогадів

Спогад про хату

На хвилях спогадів

Молотили дівчата

Квітневі замальовки(екскурс в минуле)

Грушки баби Теклі

Мамині огірки

Найперші стежки

Так терпко пахло м’ятою

Ти у сни до мене приходила

Позичені чоботи

Від батьківських воріт

Я прийшла додому

Вечеря

Сяє сонце з відчинених вікон

Де ж той віночок

Бо як без мене тут вона

Мамині сльози гірчать полинами

Материнська любов

Без вас, мамо

Прощають матері

Пробачте, мамо

І сумує батьківська хата

Присвяти

Читаймо вірші (поетам з минулого)

Володимиру Сосюрі. Вірші, що пережили поета

Ви так любили Львів (Марії Хоросницькій)

Родині Волощаків (на згадку про зустрічі)

До Лесі Українки

Матерям (матері минаються)

Пили воду з криниць (Лідії Окоменюк – товаришці мого дитинства)

Дитячі голоси(для дітей і про дітей)

Загублена казка (замість приказки)

Гостинці від котика (приказка)

Розмова старого кота з мишею

Місячні коти

Комп’ютерна мишка

Оленчин сон

Аби нічого не проспати

Приколиши

Пояснив

Про маленьке кошеня

Мама свариться

Кіт води боїться

Не сваріть котика

Сон іде до Яринки

Шкребеться миша

Де наш котик?

Є у котика свій дім

Стежечка-мережечка

Ближче до весни

Розбудили бабака

Піжмурки

Я літаю !

З вікна жіночої світлиці

Благослови

Чи варта лелеці летіти?..

Купований рушник

Якби вечір воскресити

Побудь зі мною, пісне

І ніяких слідів

Лелеки наші в вирій полетіли

Половинка

Гірчить вже приморожена ожина

Жіноче серце

Одній жінці (а може й не одній)

Зникло свято

Двоє зовсім чужих людей

Чомусь заплакав син…

Самотність (розмова з собакою)

Сни самотньої жінки (коротка історія одної жіночої самотності)

Мені наснилася мавка

Дві самотності

Вже не повернеш ані зим, ні літ

Щедра зозуля нам літ не шкодує

Не вміли цінувати

Щось між нами пройшло

Леви, поговоріть з принцесою

Я простила б тобі

Ніде не буває краще…

І понесе весняна повінь

Ім’ям жіночим названа весна

Як колись…

Гіркого так багато на землі

Жінка може все

Бабуся

І в дев’яносто літ…

Акварелі душі (для тих, хто не зрікається любові)

Відгукнись

Пригорни, озовись…

Що журитися дарма?

Прийди таки

Я озвуся до тебе

Нехай пісні не замовкають

Не дружина

Перекотиполе

Якби не зима

На всі світи

Ще один спогад

Хоч день, хоч мить

Спогад для обох

Долюби

Візьми у сни

Приснюсь тобі

Я більше твоєю не буду

Мене матуся застерігала

Щастя колишнє

Все для тебе

Не згадаю

Джерело любові

Не піду за дружку

Зоря не може світ людський збагнути

Коли печаль на душу ляже

Не можна без любові

Любові не було

Вдача така

Ожина

Ми так і лишились байдужими

У мене від друзів нема таємниць

Вернулись з вирію лелеки

Тільки б все збулося

Твоя ще настане днина

Найтяжчий в світі гріх

Нехай нас доля береже

Не буду в світі я одна

Знак долі (а може хто позаздрив)

На розпутті

Любов пішла, щоб не повернутись

Може я й не була твоя

Горличкою стану (за мотивами народних пісень)

Жіночі таємниці

Ти між нами не стій

Образи не минають

Не обминуло

Не пошкодуєш

Мені весна вже не ворожить

А кликати доводилось самій

І зацвітуть зірниці у воді

Нерозтрачене наше багатство

Є любов на землі

Вже нарциси заквітли…

Я знала, що так думати не слід…

Інших зречень я не визнаю

Принеси-но, дівчино, води

Сльози гіркішими стали

Чаруй мене

Переболіло і перепекло

І без друзів, і без ворогів

Коли в мене народиться доня

А тобі судилось восени

Не пізно

Не каюсь

Не казка

На схилі років і спогадів

Любити – не любити…

Зупинися, поки ще не пізно

І п’яніє від кохання осінь

Інколи можна й поплакати

Була нагода душу відігріти

Закохайся у мене ще раз

Не буває літа без дощу

Ти міг стати моєю долею

А каштани падають

І що про мене скажеш ти?

Якщо не зміг любити на землі

Закохані не спали

І я була одна у цілім світі

Я не заздрю тобі

Аби любов мене пережила

За любов саме випити час

Надіюсь

Нотатки (з циклу «кишенькова голова»)

З сумних мелодій

Піду за обрій

Любіть мене, допоки я жива (моїм синам)

Друзям. Сумний спомин

Прощальний вірш

Золоте весілля (Феліксу Фролову світлій пам’яті)

Кучері

Пробач

Я святкую сама…

А зиму просто треба пережити(сніг оцвіти)

У зими свої забави

Верховодить Коляда

Зима кольорова

Відлига

Навіщо, зимо, зорі заморозила

Зима дихнула на останок

Сніг

Я не вірила зимі

Зима повернулася

Весноспіви

Пахне весною

Солов’їний сезон

На соловейків часу не було

Весни мають бути для любові

Обминаючи зиму

Інколи й весною видасться пасмурний день. Тоді сумно. Та це минеться, бо весна – це весна

Хмаринка

Ще такої весни не було

В гості до літа

Липа

А липень сіє медоноси

Осінні мелодії (в мінорі)

Літо відійшло

Дрімала осінь на покосі

Розгубила осінь рими

Осіння пастораль

А сутінки снують холодні квіти

Журився ліс

Журавлі пливуть над світом

Не даруй мені квіти

Не плач, осене

Осінній дощ

Лиш смуток твій…

Осіння тиша, як осінній сум

Любов з осінніми очима

Моя любов не полетить у вирій

Листопадовий вальс

Листопад

А може ти не знала…

Лишиться мить

На догоду поетесі

Рижою лисицею

Про все і ні про що

Ще один рік. Кажуть, що новий

Свиня

Ланцюг

Здається, в ньому прокидався вовк

Русалка

Весна і пустощі русалок (видимий і невидимий світ)

Розмова з лялькою (сон)

Легенди не мовчать (чи треба їх будити?)

Зустріч з чумаками

Світ народився!

Хто я – відгадай

Полотна

Подарований лев

Зоряна казка

Катові

Хата