Христос Воскрес – воскресне й Україна

Христос Воскрес! І дзвони урочисто

Новину ту рознесли по землі.

Не плач, Маріє, не сумуй, Пречиста.

Твій син воскрес! І всі твої жалі,

І всі твої страждання вже минули,

Та не забулись, бо ж таки болить…

Ми крізь віки твій біль, Маріє, чули,

Та не могли нічого вже змінить.

Стаєм перед тобою на коліна

І молимось: заступнице, прости,

Прости нас і наступні покоління

Від помислів лихих ти захисти.

Великий день Святого Воскресіня.

Він не жадав ні слави, ні хули.

Він смерть прийняв для нашого спасіння,

А ми його жорстоко розп’яли.

Тисячоліття не знімають втому,

Не зм’якшують і  нашої вини.

«Осанна» – ми кричали тиждень тому,

А потім вже гукали: «розіпни».

Ти нам простив і кров свою, і муки,

Благословив великих і малих.

І наші діти, внуки і правнуки,

Нащадки їхні… Молимось за них.

Настав Великдень, благодатна днина,

Ти свято це у серці бережи.

Христос Воскрес – воскресне й Україна,

Ти тільки їй, наш Боже, поможи.

 

Спільна молитва за світ

Тюльпани голови схили у покорі

І склали пелюстки для молитов –

У них любов.

Безгрішні лілії звертаються до Бога,

У них тривога.

Бо у квіток такий короткий вік,

А тут ще люди.

Вони їх рвуть, нарізують в букети –

Вони ж поети.

А ще ж до того люблять так квітки.

Чи навпаки?..

І не дадуть їм віку доцвісти.

Ти їм прости

І квіти захисти.

Чомусь так тонко пахне матіола.

Світлінь довкола.

Зірки і місяць нижче нахилились –

Вони молились.

Молитву спільну ангели приймають

Й несуть до Бога.

А на землі усі відпочивають –

І спить тривога.

Тривога за цей світ, святий і грішний,

Такий невтішний.

Допоможи йому, великий Боже.

Світ сам не зможе.

Йому бракує доброти й покори,

Бо світ цей хворий.

Світ сам себе піймав у свої сіті.

А ще на світі

Бракує щастя, радості й любові.

Не треба крові.